«Мовні ґрати»

— Ein Stern, tu ihn,tu den Stern in die Nacht.(— In meine, inmeine.) ДЕРЕВ'ЯНА ЗІРКА ДЕРЕВ'ЯНА ЗІРКА, блакитна,змайстрована з ромбиків. Нині,наймолодшими з наших рук.Це слово, в той час,коли ти видовбуєш сіль із ночі, поглядзнову шукає в небі смужку сяйва:— Зірка, поклади її,поклади-но цю зірку в ніч.(— У мою, умою.) SOMMERBERICHT Der nicht mehr beschrittene, derumgangene Thymianteppich.Eine Leerzeile, querdurch die Glockenheide gelegt.Nichts in den Windbruch getragen.Wieder Begegnungen mitvereinzelten Worten wie:Steinschlag, Hartgräser, Zeit. ЛІТНІЙ ЗВІТ Килим із чебрецю, на якийвже не ступають, який лиш обходять.Порожня смуга, навскіспрокладена через поле дзвіночків.Ніщо, принесене у бурелом.Знову зустрічі зісловами, що стоять поодинці, як:щебінь, твердоколос, час. NIEDRIGWASSER NIEDRIGWASSER. Wir sahendie Seepocke, sahendie Napfschnecke, sahendie Nägel an unsern Händen.Niemand schnitt uns das Wort von der Herzwand.(Fährten der Strandkrabbe, morgen,Kriechfurchen, Wohngänge, Wind —zeichnung im grauenSchlick. Feinsand,Grobsand, dasvon den Wänden Gelöste, beiandern Hartteilen, imSchill.)Ein Aug, heute,gab es dem zweiten, beide,geschlossen, folgten der Strömung zuihrem Schatten, setztendie Fracht ab (niemandschnitt uns das Wort von der —), bautenden Haken hinaus — eine Nehrung, vorein kleinesunbefahrbares Schweigen. ВІДПЛИВ ВІДПЛИВ. Ми бачилиракоподібну причепу, бачилиблюдце молюска, бачилинігті на наших руках.Ніхто не відтяв нам слово від стінки серця.(Сліди морських крабів, завтра,борозни від їхніх повзань, тунелі, малюноквітру в сірімнамулі. Дрібний пісок,зерна гравію,що відпали від стінок, наінших панцерних скалках, учерепашнику.)Око, сьогодні,передало це іншому, обоє вони,заплющені, плинули за течієюдо тіні своєї, скинулисвій вантаж (ніхтоне відтяв нам слово від —), відтіснилинамитий вал — піщану косу,в маленькенесудноплавне мовчання. BAGNDÄMME, WEGRÄNDER, ÖDPLÄTZE, SCHUTT Lichtgewinn, messbar, ausDistelähnlichem:einigesRot, im Gesprächmit einigem Gelb.Die Luftschleier vordeinem verzweifelten Aug.Das letzte 'reitende Sandkorn.(DieAugärten, damals, dasgelächelte Wortvom Marchfeld, vomSteppengras dort.Das tote Ringelspiel, kling.Wirdrehten uns weiter.)Der Sandkornritt, dasAuge, ihm zugewandt.Die Stundentür undihre Geräusche. ЗАЛІЗНИЧНІ ВІДКОСИ, УЗБІЧЧЯ, ПУСТКИ, ЖОРСТВА Осяг світла, на вимір, ізчогось будякоподібного:дрібкачервоного, у розмовіз дрібкою жовтого.