«Бгаґавад-ґіта»

3025

Описание

 Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Магабгарата. В Магабгараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини. Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції. Український поетичний переклад з санскриту Миколи Ільницького.



5 страница из 30
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Хто пристрасть зборов і не знає ні гніву, ні страху,57. Не відає втіхи, ні горя, ні болю й тривоги —Такий от шукає до йоґи прямої дороги.58. Стійкий, хто чуття від предметів чуття відвертає,Як тіло своє черепаха у панцир втягає.59. Для того, хто вищого прагне, зникають предмети,Лише залишається смак — пізнавати прикмети.60. Бо навіть подвижник — він знає, що гоже й негоже, —І той почуття свої стримати часто не може.61. Хто їх вгамував, той у дусі міцний, а не в тілі,Він, сидячи навіть, прямує до вищої цілі.62. Хто пристрастей раб, той не зможе уникнути лиха:За пристрастю слідом прямує пожадлива пиха.63. Пожадливість сплоджує гнів — смертоносну загрозу,Що пам’ять туманить, ясний скаламучує розум.64. Хто пристрастей світ омине, не здригнувшись чуттями,Хто Господу серце вручив — ясність духа дістане.65. Хто пан над чуттями, того не ляка невідомість,У того для блага просвітлена духом свідомість.66. Без розуму творчої думки знайти не удасться,Без думки — спокою, без спокою — ладу і щастя.67. Того ж, хто утіхам готовий довірити серце,Свідомість заносить, як вітер на водах суденце.68. Тоді лиш, о мужній, ти можеш здолати загрозу,Як владу свою над чуттями вершитиме розум.69. Всі сплять, а для розуму віщого — сонячна днина,Всі смертні встають, для безсмертного — сонна година.70. Як води вступають до моря безмежно стійкого,Вступають бажання в такого, а не в пристрастного.71. Відкинувши пристрасті, опанувавши собою,Звільнившись від себе, приходить мудрець до спокою.72. І навіть упавши, і навіть умерши від рани,Хто з брагмо, той завжди на вірнім шляху до нірвани». ПІСНЯ ТРЕТЯ КАРМА-ЙОҐА 1. «Ти вчиш, — каже витязь, — що розум є вищий від чину,А в діло криваве штовхаєш — назви-но причину.2. Двозначні слова твої, як розуміти їх стану?Вкажи мені шлях благовісний, не вводь ув оману».3. «Є дві, — відповів на те Крішна, — до блага дороги:Є йоґа знання, але ж є і діяльності йоґа.4. Хто справи іще не почав, той не є у без-дії,Сама бездіяльність — слабка на блаженство надія.5. Без дії людині не жити, хоч як би й хотіла:Природа щомиті її спонукає до діла.6. Хто власні гальмує чуття, відірватись не в змозіВід образів, серцеві милих, — на хибній дорозі.7. А хто не цурається дії, чуття підкоривши,На шлях справедливості той — будь упевнений — вийшов.8. Не мучся бездією, сповнюй призначене сміло,В бездії не зможеш своє спорожнить навіть тіло.9. Те діло, яке не для жертви, — для світу, — мов пута.Тож, Арджуно, діло верши, але серцем розкутим.

Комментарии к книге «Бгаґавад-ґіта», Автор неизвестен -- Древневосточная литература

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства