«Бгаґавад-ґіта»

Бгаґавад-ґіта

Альманах «Зерна»

Париж — Львів — Цвікау — 1999

Переклад з санскриту Миколи Ільницького

Бгаґавад-ґіта Божественна пісня ПІСНЯ ПЕРША ПЕРЕД БОЄМ НА ПОЛІ КУРУ 1. На Куру, священному полі, зійшлися дві лави.Ой що ж це вчинили пандави, а чи каурави?2. Дурйодгана бачить: пандави до бою готові.До свого наставника він підійшов і промовив:3. «Учителю, глянь: нас війська облягли, ніби тучі.Привів їх сюди син Друпади — кмітливий твій учень.4. В них воїни — Арджуні рівня, тугі у них луки.Вірата, Юдгана — знавці бойової науки.5. Дивись, Чекітана і Кеші стоять у долині,Пуруджіт і Шайб’я — мов тури в подобі людини.6. Міцний Юдгаманью, а з них Уттамайджа — дивися! —Ну хто може стримати їх бойові колісниці!7. І наших найкращих звитяжців, готових до січі,Тобі поіменно назву, о народжений двічі:8. Ти, вчителю, Бгішма та Кріпа — його не здолати! —Ашватгама, Карна, Вікарна і син Сомадатти.9. Та й інших немало життям ради мене не важить,Дзвенить їхня зброя, і кожний у битві відважний.10. Все ж нашої сили, що Бгішма збирає, замало,Щоб силу під проводом Бгіми вона подолала.11. Хто став — відповідно до стану і здійснених звершень —Разом і осібно всі Бгішму пильнуймо найперше!»12. Тут витязь, щоб дух укріпити, взяв мушлю велику —І голос полинув, сильніший левиного рику.13. І бубни, і сурми, й литаври лунали потому,Луна навкруги розляглася, сильніша від грому.14. Враз, білими кіньми запряжена, мчить колісниця,В ній — Крішна і Арджуна, сяють їх доблесні лиця.15. Сурмить Крішна в мушлю, і Арджуна вторить на зміну,І Бгіма, наводячи острах, — у флейту тростинну.16. Той звук підхопив і шле далі син Кунті вухатий,Там Накула грати почав з Сухадевою-братом.17. Тут лучник із Кеші, вояка міцний, волохатий,А там он нащадок Сатьяки, кого не здолати.18. Сурмили Друпада й нащадки його незліченні,І син довгорукий Субгатри — на мушлі священній.19. Той клич долітає до неба, пронизує уші,Синам Дгрітараштри тривогою сповнює душі.20. Вже стріли метнули в повітря два стани ворожі.В пандавів на стягу знак Мавпи стоїть на сторожі.21. Тут Арджуна очі до Крішни звертає: «О Боже!Негайно спини колісницю між станів ворожих.22. На тих подивитися хочу, що стали стіною,З ким маю ще нині ставати до смертного бою.23. З ким маю рубатися без милосердя й пощади,Кого сюди вів Дгрітараштри підступний нащадок».24. З уст Арджуни Крішна почув благородне благання —Між військ колісницю раптово спинив без вагання.