Не гине й тоді, коли кості на попіл зотліли.31. Кинь сумніви пріч, хай обов’язок править тобою,Бо ж кшатрій народжений для справедливого бою.32. Як праведні йдуть у відкриті ворота до раю,Так радісно кшатрій до правого бою ступає.33. А в бій справедливий не хочеш іти — коли воїн —Порушиш закон і зневаги лиш будеш достоїн.34. Наймення твоє буде вічним презирством укрите,Вже ліпше умерти, ніж славне імення зганьбити.35. Подумають вої: «Зі страху утік із-під стягу»,І їхня повага до тебе перейде в зневагу.36. Презирства слова про ганьбу твою будуть летіти,Як стріли ворожі — чи є щось ганебніше в світі?!37. Убитий — на небі, живий — на землі, в насолоді.Ставай же до бою, вагатися, витязю, годі:38. Як рівних, прийнявши поразку, а чи перемогу,Готуйся до битви, й гріха ти уникнеш тяжкого.39. Я докази йоґи тобі розтлумачив не марно:Учиниш, як йоґин, — розправишся з путами карми.40. Бо часткою дгарми — хай буде вона й невелика —Врятуєшся — запам’ятай — од великого лиха.41. Рішучість думок — то спонука на вчинки священні,Постійне вагання лиш сумніви плодить нікчемні.42. Не мудрий, хто ведам присвятить слова велемовні,Гадає, що веди — єдині закони верховні.43. Такий вимагає для себе за зливи словесніТут — блага земні, а по смерті — блаженства небесні.44. Хто прагне утіх або рветься до влади підступно,Тим радість самадгі ніколи не буде доступна.45. Знай, Арджуно, ведам доступні три ґуни (три стани),Ти ґуни відкинь — і двоїтися розум не стане.46. Нащо тобі різних криниць — з океану черпнув ти,Яка тобі користь од вед, коли брагмо збагнув ти.47. Нехай тебе діло веде, а не користь від діла,Корисливість зникне — і лінь не пристане до тіла.48. Із йоґою будь — і настане до діла відвагаНа вдачу й невдачу, бо йоґа — це ж є рівновага.49. Кинь користолюбність, слугуючи Господу ревно:Нікчемний, хто вигоду звик чатувати недремно.50. Провини й заслуги відкинути мудрий зуміє,Він прагне до йоґи, бо йоґа — мистецтво у дії.51. Хто вигоду, ділом здобуту, рішуче відкинув,Той пута народжень порвав і в блаженство поринув.52. Коли подолає твій розум блукання пропащі,Назавжди відкине омани заплутані хащі.53. Як розум спокійно обійде фальшиві дороги,Утвердишся ти в спогляданні і прийдеш до йоґи».54. «А як же пізнати стійкого у йозі? Навчи-но.Як ходить він? Що він говорить? Який його вчинок?»55. Так Арджуні Крішна сказав: «Хто зневажив бажання,Хто, стійкість здобувши, заглибився у споглядання,56. В біді не здригнувся, згасив задоволення, спрагу,
Комментарии к книге «Бгаґавад-ґіта», Автор неизвестен -- Древневосточная литература
Всего 0 комментариев