«Скерцо з тиранозавром»

226

Описание

Після поширення подорожей у часі в крейдовому періоді засновано наукову станцію Гілтоп, на якій має відбутися благодійний бал. Під час балу керівник станції дозволяє собі неетичний вчинок, внаслідок чого постає перед проблемою, рішення якої призведе до часових парадоксів і зустрічі з собою із майбутнього. Переможець премії Г'юґо-2000 за краще оповідання.



6 страница из 11
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
й верещали, кілька людей скочило на ноги.

За моїм сигналом струнний квартет знов узявся до своїхінструментів і почав грати, а тим часом Сатана, це неперевершене втілення несамовитої люті, стрибав, гарчав і кидався на нас. Музики вибрали скерцо з фортепіанного квінтету Шостаковича.

Скерцо зазвичай веселять публіку, але нестримні вихоризвуків, що звучать у більшості з них, роблять їх ідеальним акомпанементом для нічних жахіть і шаленства хижого динозавра.

Гуп! Могутня голова знов і знов билася об скло. Тривалийчас наш Сатана полосував зубиськами вікно, залишаючи на склі довгі подряпини.

Філіп усім тілом притисся до вікна, щоб до межі можливогоскоротити відстань між собою і невблаганною смертю в подобі динозавра. Кожного разу, як паща вбивці намагалася його вхопити, він скрикував від захвату. Я розумів бажання малого підібратися якомога ближче. Мені було дещо про це відомо.

У його віці я теж був таким.

Коли Сатана врешті виснажився і поплентався кудись упоганому гуморі, я повернувся до де Шервілів. Філіп теж возз’єднався з родиною. Його бліде обличчя виглядало щасливим.

Як і обличчя його сестри. Я помітив, як неглибоко вонадихала.

– Ви впустили серветку. – Я подав її Мелюзині. Всерединібула схована рекламна мапа, що показувала станцію Гілтоп і табір з наметів за нею. Один із наметів було обведено, а нижче написано: «Коли всі танцюватимуть».

Я підписав її «Дон».

– Коли я виросту, то стану палеонтологом, – палко сказавмалий. – І не анатомістом чи єгерем, а біхевіористом. – Тут хтось прийшов забрати його додому. Його батьки залишались на танці, а Мелюзини вже і близько не було – вона рушила до Гокінсового намету.

– Молодець, – сказав я, поклавши руку на плече хлопця. –Приходь, як отримаєш освіту. Буду радий показати тобі що й до чого.

Малий пішов.

Того вечора відбулося його навернення. Я точно знав, щоце таке. У мене воно сталося перед Зелінґеровою фрескою «Епоха рептилій» у музеї Пібоді в Нью-Гевені. Це було ще до відкриття подорожей у часі, коли найживіші динозаври, яких ми знали, були намальовані. Зараз я міг би вказати на сотні неточностей у тому, як їх зображали. Але того далекого сонячного ранку, в Атлантиді моєї юності, голову мою розпирали питання, і я просто стояв біля тих ящерів, поки мати не потягла мене далі.

Мені було справді шкода. Філіп так горів цікавістю ізахопленням. Він став би великим палеонтологом, я це ясно бачив. Втім, йому не

Комментарии к книге «Скерцо з тиранозавром», Майкл Суэнвик

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства