«Скерцо з тиранозавром»

Майкл Свонвік

Скерцо з тиранозавром

Піаніст награвав добірку складних і витончених сонатСкарлотті для клавесину, коротенькі фрагменти від однієї до трьох хвилин, а повз вікно тим часом проносилося стадо гадрозаврів. Сотні ящерів здіймали куряву і сурмили своїми мелодійними голосами. Видовище було надзвичайним.

Але саме тоді внесли закуски: шматочки м’яса плезіозаврау ламінаріях, нарізані яйця майязавpів, перемащені чорною ікрою, вузенькі смужки філе додо на грінках і десятки інших делікатесів. Паніка травоїдних, що їх скрізь було як гною, не могла з ними зрівнятись.

Ніхто не звертав на неї уваги.

Крім одного хлопчака. Він прилип до вікна і дивився зтакою пильністю, що здавалась незвичайною навіть для хлопця його віку. Я прикинув, що йому близько десяти років.

Ухопивши келих шампанського, що пролітав повз мене натаці, я підійшов до хлопця.

– Розважаєшся, синку?

Хлопчина відізвався, не підводячи погляду:

– Як думаєте, що могло їх сполошити? Це міг бути… –  а тоді він побачив єгерів на джипах іпохнюпився. – А.

– Нам довелося трошки схитрувати, щоб гостям було на щоподивитися. – Я вказав келихом за спини стада, у бік далекого лісу. – Але там зачаїлося чимало хижаків: троодони, дромеозаври… і навіть старий Сатана.

Він подивився на мене з німим запитанням.

– Ми дали таке прізвисько старому самцю-тиранозавру, щомісяць тому поранився і відтоді тиняється навколо станції, час від час набігаючи на наше звалище сміття.

Не слід було цього казати. Малий тепер виглядав гетьспустошеним. Тиранозавр-рекс – і риється на смітнику! Скажіть, що це неправда!

– Тиранозаври – хвацькі мисливці, – сказав я. – Як леви. Колиїм випадає зручна нагода – вони тут же таки нападають, можеш мені повірити. А поранений тиранозавр, як-от старий Сатана, стає ще лютішим і небезпечнішим. Може вбити навіть тоді, коли не голодний.

Це задовольнило малого.

– Добре, – сказав він. – Я радий.

У товариській тиші ми разом слідкували за лісом,видивляючись рухомі тіні. А тоді дзенькнув сигнал до початку вечері, тож я відправив хлопця до його столу. На ту пору останні гадрозаври вже зникли з очей.

Малий відійшов із явною неохотою.

Ми влаштували грандіозний Бал крейдового періоду для