«Квиток на двох»

І раптом збагнула всю невідворотність сказаного Верховним Психологом. Вона гарячково вчепилася в рукав свого могутнього друга, їй хотілося стати маленькою дівчинкою, котрій нічого не треба робити, за яку все вирішують дорослі…

А голос ученого гримів над притихлим залом:

— Рада вже прийняла рішення. Земляни повинні негайно облишити планету і наш сектор космосу. За добу! А нам довго, дуже довго доведеться витравлювати пам'ять про могутніх чужинців…

Іштар тихо плакала у Володимира на грудях. А він бачив бліді обличчя каллокагатян, чув придушені прокльони. Щоправда, зрозумів Володимир, гнів був спрямований не проти землян. На цьому рівні розвитку пошуки контактів з іншими цивілізаціями стають життєвою необхідністю. Інакше деградація. Так уже було з ізольованими народами. Проте знайти іншу цивілізацію — значить згубити себе ще швидше. Або її. Або-або!

Він раптом відсторонив Іштар, розштовхуючи каллокагатян, кинувся до трибуни. Верховний Психолог поспішно поступився місцем, тільки-но землянин наблизився.

Володимир стиснув край трибуни. Щось тріснуло, на килим посипалася тирса. У руках опинився уламок полірованого дерева. Каллокагатяни, наче зачаровані, не могли відвести погляду від побілілих од збудження очей землянина.

— Ви! — крикнув Володимир гнівно. — Розумники! Мільйоннорічна цивілізація! Сидите, ожирілі, в теплих гніздах, вигадуєте теорійки. Все просто і зрозуміло, все вкладається в схемки. І розмножуєтесь за планом, це у вас зветься — будь вона проклята! — гармонією. На все є розумні відповіді, все для вас збагненно. Та провалитися мені на цьому самому місці, ніякі сили Галактики не віднімуть у мене дівчину, з якою я збираюся одружитися! Плювати на суперцивілізацію, на всю вашу історію, коли ви схвалюєте таку несправедливість. Зброєю Землі, зубами буду битися! І вона буде битися. Культурний шок? Це для вас, тупаків, культурний шок! Іштар після знайомства зі мною стала кращим художником вашого клятого світу! І це ви називаєте культурним шоком?! Для вас це шок. Я тепер вартий сотні найкращих інженерів Землі, як Іштар — сотні ваших мазіїв. Ми і розкрилися лише завдяки одне одному. Яким би я залишився, коли б не зустрів дівчину вашої планети! Я благословляю цей культурний шок, який робить людей в сотні разів кращими!

Він бачив, як Іштар, піднялася з місця і, не відриваючи від його обличчя дивно-напруженого погляду, пішла до трибуни. Обличчя її було бліде, у великих очах виблискували сльози.