Звідтоді як бабусю вбила блискавиця, час для нього пішов на два русла — як рогатка ріки, в дельті якої він поселився, біля самого річища. Час приніс із собою слова, наче повінь — тріски, гнилі квіти і дохлу рибу. Від цього нудило до памороків, а шкіра свербіла од кропивниці. «Це страх», — сказали йому слова. «Страх?» — подумав він. Його стали навідувати думки-порівняння і думки-метафори. Найпершою була така: річка розвела ноги, щоб його народити, а він так і лишився біля самого лона. Другою думкою було те, що хмари до чогось подібні — кожну з них можна порівняти з твариною або рослиною. Після цього, наче в голові йому прорвало греблю, думки ринули таким потоком, що всі його сили тепер йшли на те, аби триматися річкового лона, хапатися за кущі, стискати щосили в обіймах шкарубкий стовбур і вузлуваті корені старезної дикої груші — не дозволяти вирові віднести себе у невідоме.
Жанр:
«БАРДО online»
Описание
Коли ти живеш, життя видається тобі дуже реальним, єдино реальним, а смерть – нереальною. Коли ти помираєш, твої переживання видаються тобі дуже реальними, а життя стає чимось нереальним. Насправді все це – різні види бардо. Бардо – це тибетське слово, котре можна перекласти як «проміжне місце» або «перехідний стан». Бар означає «між», а до – «місце» або «острів». Терміном «бардо» визначають послідовні стадії переживання процесу втілення і переродження. Стану бардо не існує поза нами. Його зміст – це наше переживання. Не думайте, що ви буваєте в бардо лише у якісь певні періоди. Весь всесвіт – сансара та нірвана – перебуває в бардо. Від самого моменту занурення в сон і до повного пробудження ми знаходимося на території бардо. Допоки ми у полоні прив’язаності до «я», ми в бардо.
РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ
Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства
Комментарии к книге «БАРДО online», Светлана Вадимовна Поваляева
Всего 0 комментариев