«Людина»

ќЋ№√ј  ќЅ»ЋяЌ—№ ј

Ћёƒ»Ќј

†

ѕќ¬≤—“№ « ∆≤Ќќ„ќ√ќ ∆»““я

†

ѕрисв¤чено

високоповажн≥й

Ќатал≥  обринськ≥й

†

Das Reich der Luge ist aufrecht, wie es noch niemalsWahrheit selbst wagt sich, nur in gleissenden Fetzen vermummt, aus ihrem Winkel hervor...[1]

†

ѕан ≈пам≥нондас Ћ¤уфлер прожив добр≥ часи. Ѕув ц. к.[2] л≥совим радником, мав велике поважанн¤, великий вплив ≥ велик≥ доходи. ј що в≥н мав м≥ж ≥ншим, так Упоб≥чноФ, ту слабу сторону, що любив одушевл¤тись гар¤чими напитками, Ч се не мало н≥кого обходити. ѕро се не мав в≥н н≥кому здавати справозданн¤. ’≥ба б соб≥ самому. ј тому, що був з собою у згод≥, тому, що розум≥в себе, ¤к розум≥в ≥ своњ л≥сов≥ справи, тож ≥ ходив (¤к кажуть простеньк≥ люди) Угодинник зовс≥м у пор¤дкуФ. ¬≥дтак, коли слаба сторона змоглась та стала збагачуватись б≥льшими насл≥дками, коли показалось, що велик≥ причини спроваджують ≥ велик≥ под≥њ... тод≥ й настало... та про се вже оп≥сл¤...