«Мiжзоряна нянька»

402

Описание

…Вiд пiдступної космiчної хвороби раптово гине весь екiпаж зорельота «Серце», що мчить до невiдомої планети. Лише двоє немовлят — сини капiтана зорельота — випадково залишаються живими. Здавалось би, що безпораднi дiти неминуче загинуть без догляду. Але нi. Металева нянька електронний робот — виховала з них смiливих юнакiв, якi дослiджують нововiдкриту планету i повертають зорелiт на Землю. На Землi їх чекає велике щастя — лiкарям вдається повернути життя всiм членам екiпажу «Серця». Про все це, юнi друзi, ви i дiзнаєтесь iз оповiдання «Мiжзоряна нянька».



6 страница из 15
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Колiщата закрутились. УР швидко помчав до дверей, вдарився об порiг. Сказав:

— Не треба поспiшати. УР ще не звик. Необхiдне тренування, накопичення досвiду.

Подумавши, УР промовив:

— А тепер — в iзолятор.

Вiн пiдкотився до дверей, де лежала Марiя. Спрямувавши на неї приймачi радiацiї, УР вiдзначив високу активнiсть випромiнювання тiла. Вiн обережно охопив Марiю руками, вiдтягнув її вбiк. Подивився на неї, подумав про те, що треба дослiдити її тiло, а також тiла iнших космонавтiв. Але це потiм, пiсля вiдвiдин iзолятора.

УР минув довгий коридор, обмацуючи шлях поперед себе невидимими променями локацiї. Нарештi вiн пiдкотився до круглого люка iзолятора i пiдняв руку, щоб натиснути кнопку. Потiм згадав, що заражений радiацiєю. Вiн вернувся назад, зайшов у лабораторний вiдсiк i ввiмкнув аналiзаторну установку. Його поверхня справдi була радiоактивною. УР увiмкнув дезинфенцiйний пристрiй, прийняв потужний газовий душ. Пiсля цього вiн, вже не вагаючись, увiйшов до iзолятора.

Ось i палата № 9. УР вiдчинив дверi. Пронизливi крики маленьких космонавтiв оглушили його. УР миттю зменшив потужнiсть сприймання звуку, сказав:

— Маленькi люди ще не вмiють контролювати витрату своєї енергiї. Я згодом навчу їх.

Вiн пiдкотився до широкого лiжка, заглянув у нього. Обличчя дiтей маленькi, зморщенi — були багровими вiд натуги. УР поглянув навколо. Рядом iз лiжком стояв стiлець, а на ньому — два флакони з червоними м'якими наконечниками. УР взяв один флакон, прочитав: УП.

— Марiя сказала, що їм треба давати УП, — згадав автомат.

Вiн сунув м'який наконечник у рот однiй дитинi, потiм другiй. Немовлята миттю замовкли, смокчучи приємний напiй. Тiльки iнколи, в паузах мiж смоктанням, вони ще жалiбно схлипували, нiби жалiючись на те, що їх так довго змусили кричати.

УР дивився на них, спокiйно мигаючи червоними очима. Вiн чекав, поки маленькi люди вип'ють усю поживну рiдину. Незабаром флакони спорожнiли. Але немовлята продовжували смоктати м'якi наконечники.

— Рухи по iнерцiї, - вирiшив автомат. — Але Марiя сказала, що робота буде подвiйна. Забезпечувати їх енергiєю i прибирати.

Комментарии к книге «Мiжзоряна нянька», Александр Павлович Бердник

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства