«Мiжзоряна нянька»

402

Описание

…Вiд пiдступної космiчної хвороби раптово гине весь екiпаж зорельота «Серце», що мчить до невiдомої планети. Лише двоє немовлят — сини капiтана зорельота — випадково залишаються живими. Здавалось би, що безпораднi дiти неминуче загинуть без догляду. Але нi. Металева нянька електронний робот — виховала з них смiливих юнакiв, якi дослiджують нововiдкриту планету i повертають зорелiт на Землю. На Землi їх чекає велике щастя — лiкарям вдається повернути життя всiм членам екiпажу «Серця». Про все це, юнi друзi, ви i дiзнаєтесь iз оповiдання «Мiжзоряна нянька».



4 страница из 15
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

— Я зрозумiв, — заявив автомат. — Вони ще не здобули необхiдної iнформацiї для нормальної дiяльностi.

— Так, Урчик. Так, друже… I вони залишаться без догляду… Я скоро помру… Ти сам бачиш…

— Ви хочете, Марiє, щоб я доглядав їх?

— Так, Урчик… Прошу тебе…

— Мене не треба просити. Я роблю все, що можу. Але ж мене не вчили доглядати за маленькими людьми.

Марiя закрила долонями палаюче передсмертним жаром обличчя, намагаючись зiбрати розбурханi думки. Що вiн каже? Його не вчили… Ну, звичайно, не вчили… Що ж тодi робити?.. В бiблiотецi є книги… по догляду за дiтьми… Урчик вмiє читати…

— Урчик…

— Я слухаю, Марiє…

— Ти зв'язаний з бiблiотекою. Ти вмiєш читати…

— Наукову iнформацiю. Але менi це не потрiбно. Все записане в моєму мозку.

— Я не про те. В бiблiотецi є iнформацiя про виховання дiтей… їх треба годувати… i тримати в чистотi…

— Я зрозумiв. Всяка система потребує енергiї. Я спробую зробити те, що ви просите, Марiє… Тiльки є одна перепона.

— Яка?.. Урчик… Говори скорiше… бо я… не можу бiльше…

— Я стою на мiсцi. Я не можу пересуватись.

— Цьому можна… зарадити, Урчик… Вiзьми одну з прибиральних машин. Вона пересувається… Демонтуй прибиральний механiзм… все iнше використай для себе… з'єднай iз своїм монтажем… у тобi є iнформацiя…

— Я зрозумiв, Марiє. Дякую.

— Зараз… Я допоможу тобi…

Марiя впала з крiсла, пiдповзла до однiєї з нiш. Вона ослiпла, морок оточив її суцiльним океаном. Звуки згасали, поєднувалися в хаотичну симфонiю i вiдкочувалися в бездонну прiрву небуття.

Вона навпомацки знайшла дверi нiшi, натиснула кнопку. Ледь помiтно перед нею замерехтiли блискучi деталi прибиральних машин-роботiв. Вона витягла одну з них i пiдсунула до УРа.

— Тепер все гаразд, — почувся голос автомата. — Я виконаю ваше прохання, Марiє. Монтаж забере не бiльше трьох годин. Дiти витерплять стiльки?

— Постарайся… скорiше, Урчик, — майже нечутно озвалася жiнка. — Там бiля них… в пляшках… УП.

— Я знаю, — заспокоїв УР. — Я бачив. Так робив капiтан.

— Вiрно, Урчик… Дякую тобi… Все iнше… прочитай… Поспiшай, друже…

Марiя звелася на ноги, намацала керiвний пульт, ввiмкнула зв'язок. Тихо скомандувала:

— Iзолятор. Палату дев'ять…

Комментарии к книге «Мiжзоряна нянька», Александр Павлович Бердник

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства