І нащо я тоді на танках?..Тепер і сам, без теревень,Капут до вас постука зранку,І зброя ваша — бюлетень.О! Демократия — то сила!Я оцінив її давно.Всім щиро данке з-під могили,У вас не німці, а кіно.Уклін окремий мудрій владі:Ви наближали славну мить.Але хоч ви і хитрі дяді,Дивіться не перемудріть.Народ завжди любив донецьких,І зараз любить вас, проте,Як стане зовсім йому кепсько,Любов занадто вже зросте.І тут, відкрию вам по-свійськи,Як дізнаватись вийде строк,Хто буде фюрер український,Вас вправно кине мій синок.Моє вітання вам, кияни!З вас так і пре арійська суть.Ну, що, елітні пані й пани,Нацизму хочете нюхнуть?Адреналіну закортіло?Чому б тоді у добрий часВам не обрати Чикатіло?Хоча, забув, той десь у нас.Втім, знайте, мешканці столиці,У мене таємниць нема:Вам доведеться схуднуть в пиці,Як стануть наші до керма.Так-так, столичні мої зайки,Нове піде у вас життя —Почнуть зникати млєко, яйко,Каштани підуть на сміття.Бо ті орли панують в доміНе щоб давати вам харчі,А щоб ставали, блін, свідомі,А ні, так, падло, до печі!Про піч, даруйте, просто жарти,Як, тіпа, ззаду «хенде хох».Лякатись поки що не варто,А хто злякався, то є лох.Тепер вітаю переможців.(Як в нас радіє «Нахтігаль»!)Героям слава! Слава хлопцям!Ваш дух міцний неначе сталь.До речі, духів тут багато,Що стережуть нас мов зека.Так їм, потворам волохатим,Вся ваша партія близька.Програму поділяють, гади,Бо з вами спільна в них мета.Лише всього одну порадуЗвеліли вставити в листа.Як опануєте трибуну,Не починайте з «москаля».Заграйте на шляхетних струнах:«Ля-ля, Європа, тополя,Культура гине, вмерла ненька…».І тої пхаючи мури,Міркуйте нишком, потихеньку,Де вам поставить табори.Я можу надіслати дані.В Яру, наприклад, саме то.Чи перший табір на Майдані —Там влізти може тисяч сто.Як позбираєте за дротомАгентів клятої Москви,І піде виховна робота,Не переймайтесь тільки ви,Якщо агентів буде море,Чи навіть буде весь народ.Не ваше то — народне горе,Виводьте ворога «в расход».Народить бидла ще природа…А зараз прямо і в лицеСвідомим виборцям, свободнимСкажу іще одне слівце.Моя найтитульніша з націй!Скінчиться укрів славна путь,Я перепрошую, у ср…ці,Якщо синки мої ведуть.Хоча для вас то санаторій,Бо інше місце вас чека.Там стогнуть ненавистю хворі,Там заздрість чорна мов ріка,Від злого жлобства тяжко дихатьІ чути «швайн» і «рус капут».Отут, рідненькі, як на лихо,Вам бути, осьдечки, отут!Де я пишу свої вітання,Де вбивця брата, кат дітей…Листа кінчаю, пани й пані,Он кличе шеф, ауфвідерзеен.
Комментарии к книге «Гумор та сатира. Збірка», Ян Ильич Таксюр
Всего 0 комментариев