«Мак і пам’ять»

Мак і пам’ять (fb2) - Мак і пам’ять (пер. Петр Васильевич Рыхло) 276K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Пауль Целан Пауль ЦеланМак і пам’ять der sand aus den umenпісок із урн Ein Lied ln Der Wüste Ein Kranz ward gewunden aus schwärzlichem Laub in der Gegend von Akra:dort riß ich den Rappen herum und stach nach dem Tod mit dem Degen.Auch trank ich aus hölzernen Schalen die Asche der Brunnen von Akraund zog mit gefälltem Visier den Trümmern der Himmel entgegen.Denn tot sind die Engel und blind ward der Herr in der Gegend von Akra,und keiner ist, der mir betreue im Schlaf die zur Ruhe hier gingen.Zuschanden gehaun ward der Mond, das Blümlein der Gegend von Akra:so blühn, die den Dornen es gleichtun, die Hände mit rostigen Ringen.So muß ich zum Kuß mich wohl bücken zuletzt, wenn sie beten in Akra…O schlecht war die Brünne der Nacht, es sickert das Blut durch die Spangen!So ward ich ihr lächelnder Bruder, der eiserne Cherub von Akra.So sprech ich den Namen noch aus und fühl noch den Brand auf den Wangen. Пісня в пустелі Вінок з почорнілого листя сплели у місцевості Акра.Там гнав я коня вороного, щоб смерть простромити кинджалом.Із чаш дерев'яних я пив сивий попіл колодязів Акриі мчав у небесні руїни з опущеним долу забралом.Бо янголи вмерли, і Бог став сліпим у місцевості Акра,й нікого немає, хто втомленим ложе постелить на лаві.Порубано місяць — нев’янучу квітку місцевості Акра:так руки терново цвітуть, убрані у кільця іржаві.Тож я нахилюсь, щоб прийняти цілунок паломників Акри.О ветха у ночі кольчуга, крізь неї кривавляться рани…І став я усміхненим братом, залізним архангелом Акри.Коли вимовляю це слово — горять мої щоки багряно. Nachts ist dein Leib… Nachts ist dein Leib von Gottes Fieber braun:mein Mund schwingt Fackeln über deinen Wangen.Nicht sei gewiegt, dem sie kein Schlaflied sangen.Die Hand voll Schnee, bin ich zu dir gegangen,und ungewiß, wie deine Augen blaunim Stundenrund. (Der Mond von einst war runder.)Verschluchzt in leeren Zelten ist das Wunder,vereist das Krüglein Traums — was tuts?Gedenk: ein schwärzlich Blatt hing im Holunder —das schöne Zeichen für den Becher Bluts. Вночі шал Бога… Вночі шал Бога палить твоє тіло:мої цілунки — зблиски пурпурові.Усе гойдливе має колискову.Зі снігу жменею я йшов до твого сховуй не знав, як синь очей твоїх зорілав годин кружалі. (Місяць плив кружливо).В порожніх шатрах виплакалось диво,замерзла чаша снів — о чий це жаль?