«Мистецтво кохання»

© Publius Ovidius Naso

© А.Содомора (переклад), 1999

Джерело: Овідій. Любовні елегії. Мистецтов кохання. Скорботні елегії. К.: Основи, 1999. 300 с. С.: 105-168.

OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

Книга перша

Книга друга

Книга третя

Примітки

001] Хто з-поміж римлян ще й досі не чув про мистецтво кохання,

002]     Хай, прочитавши цей твір, буде в коханні митцем.

003] Що ж бо вітрило, весло, як судном не керує мистецтво?

004]     Що скакуни запальні? Що без мистецтва Амур?

005] Автомедонт по-мистецькому вмів колісницею править,

006]     Тіфій з умінням тонким вів гемонійське судно.

007] Я - за наставника з волі Венери в хлопчини Амура,

008]     Я на любовних стежках - Тіфій і Автомедонт.

009] Буйної вдачі Амур: неохоче мені він кориться,

010]     Добре, що то лиш хлоп'я: можна ще вдачу ліпить.

011] Гри на кіфарі Ахілла в свій час научав син Філіри -

012]     М'якнув од гомону струн дух вихованця жорсткий.

013] Хто ворогів незчисленних жахав, а деколи й друзів, -

014]     Сам перед старцем колись сивоголовим тремтів.

015] Ту, що її потім Гектор відчув, - непоборну долоню

016]     Він під тростину хльостку сам же не раз підставляв.

017] Учень Хірона - Пелід, мій - Амур-, як свавільні обидва,

018]     Так і богині сини - парость Еака й Амур.

019] Та чи тяжкого ярма не вдягають на шию бикові?

020]     Та чи вудил не гризе навіть породистий кінь?

021] Тож і мені піддається Амур, хоч разить мене в груди

022]     Стрілами з лука свого, палить жорстоким огнем.

023] Хай він дошкульніше б'є, хай вогнем усе глибше діймає:

024]     Більшої рани завдасть - краще помщуся йому.

025] Та не від Феба (не буду брехать) перейняв я те вміння,

026]     Не запозичив його з лету небесних птахів,

027] Не научали мене, пастуха на Аскрійській долині,

028]     Кліо і вісім її розумом славних сестриць -

029] Досвід цю книгу живив; довіряйте ж їй: викладу віршем

030]     Правду всю. Правді моїй, ненько Амура, сприяй!

031] Одаль, пов'язки тонкі, соромливих ознако, тримайтесь!

032]     Одаль - хто білість ноги довгим одінням окрив!