Художньо-публіцистичний роман-повість у блоках і секціях “У пазурах вампіра” є історичним твором. Писався він мученицьки довго, спішливими і лякливими присідками, уривками, шматками-кусниками у до краю напруженій, небезпечній обставі умов і оточень, невільницьких реальностей, бо автор увесь свій вік був під наглядом і неволями, в очікуваннях наскоку опричних самочинців, лисичо-тхориних нюшкувань вивідців, глизяво-липких пронир узаконеного беззаконня. Писався й переписувався уривками при постійному ризикові й готовності до садистських катувань і смерті, до паплюження й переслідування всього його роду від діда і батька до дітей.
В романі чимало неосвітленостей, поверховостей, інших погрішностей, бо без певності бути викінченим вчора писане ніколи не лежало при писанні перед сьогоднішнім. Ще не висихало чорнило, а вчорашнє вже ховалося якомога глибше в безнадії показатися на очі авторові та не контролювалося, не звірялося ні з чим, окрім пам’яті, а вона, на жаль, обмежена. Написане в різні часи неоднораз вилучалося при обшуках, знову частково відновлювалося і знову вилучалося, і його тепер уже не вернути. Скільки було тих вилучень, найпаче в кошарах ГУЛАГу! Скільки пропало і на “волі”, коли офіційно судимість була вже знята і вічне поселення відмінене! Скільки в безвиході мусіло згоріти уже в 1983 році та пізніше, навіть не перечитаним! Тяжко і перелічити!..
У рукописі блоків і секцій при зведенні їх “за чуби” в одне ціле роману-повісті помітні і вікові, і смакові, і досвідні та тлумачні різнобачення при колишньому писанні і пізнішому читанні написаного через навіть три і більше десятки літ, та й уподобання вже де в чому помінялися з часом на свої зворотні протилежності. Це, звичайно, відповідно відбилося навіть при пізнішому намаганні не змінити первісність викладу в минулому, зберігаючи почасти і недоліки.
Комментарии к книге «У пазурах вампіра. Шляхами до прийднів. Блок перший», Андрей Химко
Всего 0 комментариев