«Сигнальники і горністи»

©  україномовна пригодницька література

Редколегія В. М. ГОЦУЛЕНКО (голова), В. Г. ДОНЧИК, В. І. КАВА, Н. С. КОБЗАРЕНКО, Ю. А. ЛАЗЕБНИК, В. I. САМСОНОВА, В. О. СЛІПАЧУК, I. С. ХОМЕНКО

Художнє оформлення В. Т. ГОНЧАРЕНКА

Так уже ведеться: коли тобі дванадцять-п'ятнадцять років — життя чи не вперше повертається до тебе своїми гострими гранями. І тоді стає важко, самотньо і хочеться, щоб зрозуміли твій біль, щоб порадили й підказали — як бути…

На жаль, не всі дорослі, що в такі скрутні моменти твого життя опиняються поруч, можуть, не відмахнувшись, — мовляв, що там за проблеми в твоєму віці! — вислухати, спробувати стати на твою точку зору, зрозуміти, що є не тільки «доросла» правда, а й твоя, часом — більш вагома й висока.

Та є й такі, що завжди, за будь-яких життєвих складностей, підуть назустріч, вислухають і ненав'язливо порадять — як діяти в тій чи іншій ситуації, щоб лишитися Людиною совісті й честі.

До таких людей з повним правом можна віднести улюблених письменників нашого юнацтва — Анатолія Георгійовича Алексіна та Владислава Петровича Крапивіна, книгу творів яких ти зараз узяв до рук.

Творчість А. Алексіна відзначено Державними преміями СРСР та РРФСР, премією Ленінського комсомолу. У 1980 році А. Алексін став першим лауреатом Міжнародної премії соціалістичних країн ім. О. М. Горького, що присуджується за кращі твори для дітей та юнацтва. Ім'я письменника двічі занесено до Почесного списка ім. Г. К. Андерсена. Твори А. Алексіна перекладено на десятки мов народів нашої країни та світу.

Основна тема творів А. Алексіна, представлених у цій книзі, — моральне становлення особистості. Образ підлітка — справжнього лицаря, чесного, безкомпромісного, переконаного в своїй правоті — центральний образ повістей письменника. З таким підлітком, Іваном Бєловим, зустрічаємося в повісті «Третій у п'ятому ряду».

Спогади про цього чесного і щирого хлопчака стають для старої вчительки моральним мірилом усіх її вчинків, віддалених десятками років. Онука вчительки, слухаючи розповіді бабусі про цього учня, намагається бути схожою на нього, і вже з висоти свого досвіду стара вчителька розуміє всю прозору щирість хлопчачого характеру Бєлова.