Сергійко народиться саме навесні!) висадим його у дворі! Пригадуєте, наш тато казав, що колись на честь народження дівчинки садили тополю чи калину, а на честь народження хлопчика — дуба?!.
— Завтра ж відберу для вашого Сергійка льолі та пелюшки, з яких наш Ростик уже повиростав! — Мама на радощах теж будувала плани.
Чобітки! Після Ростика їх носитиме Завтрашній, тобто Сергійко! Всі інші речі з шафи теж належать не лише до Софійчиної, а й до Сергійкової родини! Шафині коралі — і ті зараз у його майбутньої матусеньки!
— Ти чула? — раптом насторожився Фадійчук. — Шафа! — покругліли Сашкові очі. — Бухикнула ніби... Чи зітхнула...
— Та ні, тобі здаєть... — Софійка вмовкла на півслові. Справді, у шафі наче щось рипнуло. Бач, згадали про неї — і вона...
— Може, їй полегшало після наших відкриттів?
І тепер вона, можливо...
— Тс-с-с! Не будемо підганяти події! Надумає — сама дасть про себе знати!
— І вона, мабуть, занюхала такого смачного торта, — глянув Сашко на порожні блюдця та філіжанки.
Софійка засміялася й охоче побігла на кухню.
Fueled by Johannes Gensfleisch zur Laden zum Gutenberg -->
Комментарии к книге «Русалонька із 7-В та загублений у часі», Марина Степановна Павленко
Всего 0 комментариев