«Син»

Хочу висловити щиру подяку моєму другові й колезі — видавцю Дену Голперну, який дійсно розуміється на своїй справі. Також — Сюзанні Бабоно; моїм агентам Еріку Сімонову та Пітеру Штраусу; Ліббі Еделсон і Лі Бодро.

Я дуже вдячний за щедру грошову допомогу таким фондам: Добі Пайсано, Ґуґґенгайм, Акросс, Ланнан, Ноа й Алексіс.

Тоді як будь-яка помилка в моїй книжці — винятково моя провина, допомога людей, чиї імена зазначено далі, стала для мене безцінною: Дон Ґрехем, Майкл Адамс, Трейсі Єтт, Джим Маґнусон, Тайсон Мідкіфф, Том і Карен Рейнолдси (також — Деббі Дувес), Реймонд Планк, Роджер Планк, Патрисія Дін Босвелл Мак-Калл, Мері Ралф Лоу, Ричард Батлер, Кінлі Койєн, «Дієґо» Мак-Ґріві та Лі Шіпмен, Вес Філліпс, Сара та Г’ю Фітдзімони, Тінк Пінкард, Білл Марпл, Гізер і Мартін Кохаути, Том і Марша Кейвен, Енді Вілкінсон. Також я вдячний усім працівникам письменницького центру Джеймса А. Міченера; Андре Бернарду — за те, що завжди знаходив час мене вислухати; Ралфу Ґроссмену, Кайлу Дефуру, Александрі, Джею, Вітні й Мелінді Сейфертам. І ще — Джиммі Артерберрі з Відділу охорони історичних пам'яток народності команчі; Хуаніті Падороні та Джину Пека з Національного коледжу команчів; Віллі Пека та Гаррі Мітло; працівникам Комітету з охорони культури й мови народності команчі (хоча це аж ніяк не означає, що вони підтримують написане в цій книжці). За оцінками істориків, кількість індіанців із племені команчі протягом середини дев'ятнадцятого століття зменшилася на 98 %.

Вічна пам’ять Дену Мак-Каллу.

Моїй родині

У другому столітті християнської ери Римська імперія охоплювала найбагатші землі нашої планети й була найцивілізованішою країною в усьому тодішньому світі…

…і ось ця довершеність, ця велич перетворилася на порох; і тоді щонайкращі землі Європи й Африки перейшли до рук нікому не відомих варварів із холодних північних країв.

…мінлива, непостійна фортуна нещадно знищує як людей, так і плоди їхньої праці… ховає в одній могилі міста й імперії.