«Енн із Інглсайду»

260

Описание

Дев’ять років минуло після переїзду Енн та її невеличкої сім’ї з милого Дому Мрії в нове житло — просторий і сповнений веселих та сумних історій Інглсайд. Енн стає щасливою матір’ю шістьох дітей, дружних і дуже різних особистостей. Тут вони, оточені щоденною любов’ю й турботою, ростуть, мріють, бавляться, вигадують нові світи, знаходять і втрачають друзів та вчаться відрізняти правду від облуди. Енн тим часом готується відпустити їх одного дня в чужий, і бентежний, але надзвичайно цікавий світ, вчиться на власних помилках і вкотре усвідомлює свою любов до найдорожчих людей у житті. Книжки легендарної канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері (1874–1942) вже понад століття користуються величезним успіхом у всьому світі. Щороку вони видаються мільйонними накладами у США, Канаді, Австралії, країнах Європи та Азії. Це шоста книжка із циклу про Енн Ширлі в чудовому українському перекладі Анни Вовченко.



1 страница из 236
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Енн із Інглсайду (fb2) - Енн із Інглсайду (пер. Анна Вовченко) (Енн - 6) 1341K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Люси Мод МонтгомериЛюсі-Мод МонтгомеріЕнн із Інглсайду

Присвячується В. Дж. П.[1]

1

— Який білий нині місяць у долині! — мовила собі Енн Блайт, прямуючи стежиною саду Райтів до дверей Діаниного дому. Зусібіч у солоному приморському повітрі на неї падав вишневий цвіт.

Вона зупинилася на мить, щоб оглянути віддавна любі їй ліси та пагорби. Миле Ейвонлі! Глен Святої Марії давно став їй рідним домом, проте в Ейвонлі було те, чого не могло бути в Глені. На кожному кроці Енн зустрічали її власні привиди… поля, якими вона блукала в дні свого дівоцтва, вітали її… звідусіль долинали невпинні відлуння колишнього радісного життя… із усім довкруж були пов’язані щасливі спогади. Там і тут у садах квітнули духи давно зів’ялих троянд. Енн завжди любила повертатися додому, в Ейвонлі, навіть тоді, коли привід, як і цього разу, був сумний. Вони з Гілбертом приїхали на похорон його батька й Енн іще на тиждень затрималася в Зелених Дахах. Марілла та пані Лінд не могли відпустити її так скоро.

Її колишня біла кімнатка, як завжди, чекала на неї, і першого ж вечора Енн уздріла, що пані Лінд поставила там ще й великий затишний букет весняних квітів. Енн сховала в ньому обличчя й відчула ніжний аромат незабутніх дівочих років. Тут на неї чекала та Енн, якою вона була колись. Давня глибока радість ворухнулася в її серці. Кімнатка на піддашші обіймала, захищала й пригортала її до себе. Вона з любов’ю поглянула на своє старе ліжко, на ковдру з візерунком із яблуневого листя, яку зв’язала пані Лінд, на бездоганно білі подушки, обшиті химерним мереживом, яке пані Лінд сплела гачком, на Маріллині круглі плетені килимки на підлозі, на дзеркало, що відображало колись обличчя маленької сироти з дитячим, без жодної зморшки, чолом — сироти, яка, наплакавшись, заснула тут у давню найпершу ніч. І, забувши, що вона — щаслива мати п’ятьох дітей, а в Інглсайді Сьюзен Бейкер уже вшосте в’яже загадкові крихітні черевички, Енн Блайт із Глена Святої Марії знову стала колишньою Енн із Зелених Дахів.

Отак замріяно дивилася вона в дзеркало, аж поки до кімнати зайшла пані Лінд зі стосом чистих рушників.

Комментарии к книге «Енн із Інглсайду», Люси Мод Монтгомери

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!