«Ненаписані романи»

564

Описание

У «Ненаписаних романах» автор розкриває згубні наслідки зловживання владою в роки культу особи на трагічних долях Кірова, Бухаріна, Орджонікідзе, Тухачевського, Блюхера…



1 страница из 87
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Ненаписані романи (fb2) - Ненаписані романи 414K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Юлиан Семенов Юліан СеменовНЕНАПИСАНІ РОМАНИСюжети

©    — україномовна пригодницька література

Авторизований переклад з російської Надії ОРЛОВОЇ

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Хочу запропонувати увазі читачів короткі сюжети з «Ненаписаних романів», які вже ніколи не стануть романами: на жаль, не встигну.

У новелах, котрі я пропоную увазі читача, немає вимислу: вони побудовані на зустрічах з живими свідками й учасниками тих подій, про які пишу.

Літератор не прокурор. Він має право на свою версію історії, хоча найвище право неупередженого судді властиве саме Історії. Прагнення до однозначних оцінок приховує невпевненість у собі або страх перед думкою. Лише ті висновки, до яких людина приходить самостійно, і формують її моральну позицію.

Головне, що мене цікавило, коли я працював над цими розповідями, — проблема необмеженої влади в роки, що називаються тепер періодом культу особи.

Механіка такої влади, її незламна й неконтрольована воля, що зводить громадянина великої держави до рівня «гвинтика», — ось що трагічно й тривожно, ось що треба насамперед аналізувати — без гніву й упередженості.

Усвідомлення такого феномена повинно допомогти виробити в кожному з нас громадянську протидію будь-яким рецидивам можливого відродження чогось подібного в тій чи тій формі.

1

Сталін читав роботи Сергія Булгакова ще до того, як висланий до Парижа Булгаков став там протоієреєм; склад мислення цього філософа здавався вождеві цікавим. У ньому не було нічого від переконливо-стрімкої легкості Бердяєва, яка страшенно дратувала Сталіна, бо в ній він відчував певну схожість із стилем Троцького — така ж парадоксальність, розкутість, дотепність; звичайно, це приваблює до нього широкого читача, а шкода.

Комментарии к книге «Ненаписані романи», Юлиан Семенов

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!