«Яром–Долиною…»

ЯРОМ—ДОЛИНОЮ… КНИГА ПЕРША Блискавки перед грозою ЧАСТИНА ПЕРША І тонула галера із днищем порубаним.І сміялися хлопці сльозами солодкими,Бо пірвали кайдани і в хвилі покидали.І тонула галера із днищем порубаним.І сміялися хлопці… А сонце на заходіВсе тонуло, тонуло у морі червоному…Тільки чайка тривожна кричала і плакала.Та сміялися хлопці сльозами солодкими…Та ще сивіли десь небеса над Вкраїною…РОЗДІЛ ПЕРШИЙ, з якого допитливий чительник довідається про одну вельми важливу і таємну річ, а також познайомиться з деякими обставинами минулих та майбутніх подій

Вісник Григорій Гладкий сидів перед дяком Приказу закордонних справ Афанасієм Мірязьєвим і дивився, як той записує його слова. У слюдяне віконце лилося сліпувате світло; скрипіло, мов немазаний віз, гусяче перо, розбризкуючи в усі боки чорнильні плями. Афанасій Мірязьєв ледь носом не тикався в папір, щоб роздивитися написане ним же…

— Може б, свічку чи каганчик запалити? — запитав, співчуваючи дяковим стражданням, Гладкий.

— Так день же! — показав на вікно Мірязьєв. — Та й свічки зело дорого коштують.

— Ну, хоча б лучину!..

— Нічого, — одвітствував дяк Афанасій, — і так очі не повилазять. Кажи далі…