© — україномовна пригодницька література
Авторизований переклад з білоруської Б. ЧАЙКОВСЬНОГО
Ілюстрації М. ШТАЄРМАНА
Обкладинка О. АЛЕКСАНДРОВА
Частина першаКОМУ ПРИГОДИ — КОМУ БОРОТЬБА І. ТАМ, ДЕ КОЛИСЬ ГУРКОТІВ КРАКАТАУУ Зондській протоці. — Кракатау. — Напад на військовий корабель. — Хто кого: машина чи вітер? — Хоробрий мічман. — Чорні й білі. — Корабель захоплено. — Суд.
Невеликий голландський військовий корабель «Саардам» наближався з півдня до Зондської протоки. З лівого боку — Суматра, а з правого — Ява поступово насовувалися все ближче й ближче, ніби мали намір зовсім загородити дорогу.
— Згорнути паруси! Збільшити пари! — наказав капітан.
«Саардам» вміщав дві тисячі тонн вантажу і міг пливти як за допомогою вітру, так і за допомогою пари. Доки він був у відкритому морі, то використовував паруси, а тепер у вузькій протоці, де вітер щохвилини змінював свій напрямок, паруси тільки заважали. Та надвечір вітер почав стихати взагалі.
— Значить, завтра вранці будемо в Батавії[1], — сказав лейтенант Бренд, — лишилося всього миль сто.
— Тільки неприємно йти цим вузьким коридором вночі, — похмуро промовив капітан.
— Дурниці! — весело відповів Бренд. — Ми ж, можна сказати, вже дома, дорогу знаємо. Правда, старий? — ввернувся він до боцмана Гуза, що стояв поруч і смоктав свою люльку, з якою ніколи не розлучався.
Той неквапливо вийняв з рота люльку, плюнув у море і сказав:
— Зав'яжіть мені очі, і я беруся так провести вас у Батавію.
Правду кажучи, і сам капітан знав, що ніякої небезпеки не може бути. Сказав він це так собі, за звичкою, як добрий господар, що повинен усе передбачити.
«Саардам» віз у Батавію зброю: сотню кулеметів, близько тридцяти тисяч гвинтівок та певну кількість інших військових припасів. Чотири гармати й шістдесят чоловік складали його військову силу.
Комментарии к книге «Амок», Янка Мавр
Всего 0 комментариев