Вірші з війни

Жанр:

«Вірші з війни»

296

Описание

Про війну і душу сьогодні можна писати тільки так, як пише Борис Гуменюк. Cаме за збірку «Вірші з війни» автор отримав літературну премію ім. В. Свідзінського від Ліги українських меценатів. І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк вважає своїм кредо «життя як творчість і творчість як життя», – найкращий тому доказ те, що більшість віршів цієї збірки написані під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис тримав лінію оборони у складі добровольчого батальйону ОУН.



1 страница из 29
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Вірші з війни (fb2) - Вірші з війни 310K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Борис Гуменюк Борис ГуменюкВІРШІ З ВІЙНИ …Бачу сон… …Бачу сон… Ромашкове полеУ ромашках — квіткою тиА у нас тут поле боюА у нас тут блокпости…Слова візерунки доліСлід хреста на моїм плечіТри самотні зозулі в поліКують не роки а мечіТі мечі що кують зозуліЗначать долю мою навхрестНащо тіло — ловити куліНащо вмер — щоб знову воскресНіч ввійшла крізь броню в БеТееРіНіч гірка як причасне виноНіч розлилась як кров на паперіАле в кожної ночі є дноВсесвіт цей народжений рикомЩоб піднятися — мусиш впастиАнгели плачуть тихоЩоб його не проклясти…Наш блокпост чимось схожий на церквуА окоп — мабуть на вівтар«Хочу сина твого у жертву»— Знову просить Старий Вівчар…

12.06.2014

Коли юна дівчина Ліна Костенко... Коли юна дівчина Ліна КостенкоПисала свої перші вірші про коханняМала клопіт з римоюВона мимоволі потрапляла в пасткуЯку для кожного молодого поетаПриготували рідна мова і серцеКоли любов римується з кровЮнак із містечка Чортків що на Тернопільщині(У нього немає імені — тим паче літературного —І з питань безпеки ми не можемо назватинавіть його псевдо)Не дбає про римуКоли пише смс-повідомлення своїй дівчиніНатомість він має клопіт з автоматомЯкий потребує його уваги і обидвох рукАвтомат ревнує юнака до дівчиниХлопець ще не навчився розуміти складну мовуМовчазних автоматівОднак загадкова мова коханняйому теж незнайома(Він ще не пробував нею говорити)На саму лише згадку про любовУ нього червоніють вуха…Слово кров тут не вимовляєтьсяТут поранених називають трьохсотіТут загиблих називають двохсотіЮнак здригається коли чуєяк його товаришів позначають цифрами(Хто плаче за цифрами?)І йому хочеться плакаги від тогощо не можна плакатиА мовчазний набундючений автоматтихо як меч самураяЩоразу глибше заходить йому в душуІ тільки дівчина розуміє як сильно він її кохаєХоча юнак ні разу не обмовився про любовАзовАзовАзов

26.06.2014.

Стара шовковиця під Маріуполем... Стара шовковиця під МаріуполемЗа свій більш ніж столітній вікЩе не бачила стількох хлопчиківЯкі галасливою ватагою обступили її з усіх боківЖадібно пригорщами обривали її стиглі ягодиНагинали додолу гілля закрутили стару в танціА якесь найменше хлопчавидряпалося аж на вершечокРПГ кулемет автомати СВД каски бронежилетиЛежали акуратно складені в траві під деревомХлопчаки реготаливилазили одне одному на плечіВимащували соком перестиглих ягідруки і обличчяІноді зумисне

Комментарии к книге «Вірші з війни», Борис Гуменюк

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства