«Динамо Харків. Вибрані вірші»

Сергій ЖаданДинамо Харків. Вибрані вірші Циганська голка(з нової книги) «Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.» Декому краще вдаються приголосні, декому голосні.На неї не можна було не звернути увагу — вона сміялася уві сні.Я подумав: вона так легко вгризається в шкіру, знаючи, що ця шкіра моя.Якщо вона коли-небудь прокинеться — добре було б дізнатись її ім’я.Добре було б знати, звідки вона прийшла й куди поверталась вночі,хто живе за тими дверима, до яких підходять її ключі,чому вона нічого не може згадати й звідки в неї всі ці знання.Якби наряд перевірив її кишені — хтось би точно отримав нове звання.Якби вона почала писати спогади про кожну з отриманих ран,її книга мала б такий самий успіх, як тора або коран,чоловіки читали б цю дивну книгу, відчуваючи власну вину,і палили б її на площах столиці, перш ніж почати війну.Чоловікам не варто знати про наслідки, їм достатньо причин.Коли їм, зрештою, дається все, вони наповнюють його нічим.Коли вони говорять про спільне, вони мають на увазі своє.З ними краще не говорити про те, що буде, щоби не втратити те, що є.Але вона прокидалась і все починалося саме тоді.Вона добре трималась на сповідях, на допитах і на суді.Вона говорила, що краще зброя в руках, аніж хрести на гербах.Коли вона вимовляла слово «любов», я бачив кров на її зубах.Стережіть її, янголи, беріть під крило легке.Скажіть їй, хай зберігає спокій, коли входить в чергове піке,хай лишить собі мої рукописи, моє срібло й моє пальне,до речі, спитайте її при нагоді, чи вона взагалі пам’ятає мене.

2013

«Доки тебе стереже твоя спрага…» Доки тебе стереже твоя спрага,доки тебе тримається віра,сонце рухається з точністю птахаі час підбирається з обережністю звіра.Вітчизни пізня вокзальна облава,теплі руки й грудневі дороги.Країна болить, як перебита лапащеняти, що виривається з нічної облоги.Виривайся, виривайся з ночі й туману,вигризай зневіру та безнадію.Я потім лікуватиму твою рану,наскільки встигну, наскільки зумію.Я потім зрозумію, потім побачу,коли слідом за тобою вирвусь,всю цю твою безпритульність псячу,всю цю твою дитячу вірність.Лишай ні з чим їхню підлу варту,оминай розставлені вміло пастки.Варто битись і підводитись варто,якщо потому й доведеться впасти.Зірки мають виснути над тобою,або розриватись, як ручні гранати.Серце має заливатися кров’юі переганяти її, переганяти.Кості мають міцно зростатись.Шрами повинні додавати злості.Щось із тобою повинно статись.