Київ 2009
ВІД АВТОРА
Це моя друга книга, а тому вдаватись у автобіографічні дані не стану. Нагадаю лише одне, що народився на Житомирщині в с. Містечко Брусилівського району. В даний час проживаю в місті Києві.
В свій час був знайомий з Павлом Глазовим, Олександром Ковінькою - нашими світилами українського гумору і пишаюсь цим знайомством до сьогодняшного дня. Люблю їх поезію і. можливо, дякуючи їй, зокрема гумору, я і дожив до свого повноліття, а в даний час вирішив і себе випробувати в даному жанрі, в книзі, яка знаходиться перед вами.
Так от, гумором займаюсь давно, починаючи ще з шістдесятих років минулого століття. Трохи друкувався в журналі "Перець" та в республіканських газетах, але за роботою не було часу займатися по справжньому поезією, поскільки працював будівельником, тож пропоную сьогодні, шановні мої читачі, вам ті вірші, що були написані раніше протягом більше як півста років, в різний час свого життя, але все те що написано в цій книзі - то не моя заслуга. Я лише ніби списував все те, що я бачив навколо себе, тож не дуже лайте, якщо в цих рядках хтось впізнає себе або із своїх знайомих. Бо в цих зарисовках якраз автобіографія моя і всього мого народу.
З повагою і вдячністю.
Автор.
м.Київр.
КИЦЯНе на жарт у Кота загорілась душа,Захотілося Котику Кицю,І хоч Киця була ще така молода,Та і їй закортілось в столицю.Бо в столиці там шик,Бо в столиці там кайф,Бо в столиці там світлі вітрини,А в селі що не день -Тільки свині пищать,Яким Кицені біди до спини.-Ой, ти, Котику мій! Все що хочеш проси...Все я дам тобі,- мовила Киця,-Тільки дуже прошу, забери ти менеЙ відвези як хутчіше в столицю.Буду я ким захочеш тобі:Схочеш - квіткою, схочеш - то птахом,Тільки в хатку свою ти мене пропиши,Щоб могла я там жити під дахом.Загорілась душа у старого КотаІ забрав у столицю він Кицю…А сьогодні вже Кіт чуха свиням живітЙ поглядає з села на столицю.24.10.1997 р.КИЦЯХоч вірте, не вірте-Не стану стараться,Але, знаю, жінці не слід довіряться.Ось приклад: лежитьНа подушечці Киця,І раптом тій Киці Собачка присниться.Як тут же вонаВам подивиться в очіІ ніби Тигриця, на груди вам скочить.Отак і дружина -Неначе та Киця -І хто-зна, що завтра тій Киці присниться.10.12.1997 р.В ПЕРУКАРНІЗайшов в перукарню підстригтись дідок,Утомлений, з виду похмурий,Усівся він в крісло. Свистить, як сурок,А брови, як житні дві хури.Майстриня до нього:
Комментарии к книге «Грицько сміється», Валентин Александрович Кудрицкий
Всего 0 комментариев