2010р.
ДОРОГІ МОЇ, ЧИТАЧІ!
Книга, яка лежить перед вами, написана російською мовою. Перебуваючи в далекій Якутії, моя душа, як і душа кожного поета прагнула спілкування. Той, хто в житті написав хоч один поетичний твір про красу своєї країни, а тим паче про любов до життя, до Батьківщини, до жінки,той знає це почуття і знає, що приховати його просто неможливо, якщо ці почуття дзвенять акордами, як земними так і небесними.
Хто був далеко від Батьківщини, той знає, що нема у світі гіршого, як ностальгія за рідним краєм, за рідною мовою, за рідним народом, якому хочеться повідать все найпотаємніше і найсвітліше душі своєї, чим вона переповнена, хочеться поділитись цею красою. І хоч Якутія це - країна, народ якої чудово володіє російською мовою, але всі хочуть спілкуватися своєю рідною, і я - не виняток. А оскільки в мене такої можливості не було - я вирішив всю цю красу почуттів передати російською мовою і не жалію. Людям, які мене оточували, подобались мої вірші, і це мене ще більше вдохновляло і розширяло мою аудиторію. І чим більше я наближався до тих людей, які мене оточували, то більше розумів, що всі люди однакові і якщо вони чимось відрізнялися один від одного, то лише мовним бар'єром. Світ неподільний. Прислухайтесь до нього і ви в цьому переконаєтесь самі. А, особливо, якщо ви закохаєтесь,бо для закоханих бар"єрів не існує, якою б мовою вони не спілкувались. Отож, і любіть людей. Вони цього варті.
Якщо ви закохані, то ваша любов вам буде завжди нагадувати бриліант в золотій оправі, якому нема ціни, бо цею чудовою золотою оправою є жінка-берегиня, бо тільки вона- жінка дарує нам любов, дарує щастя і піднімає нас на таку висоту, на вершині якої знаходячись,- ви стаєте недосяжними і неперевершенними, бо любов несе свято кожній душі незалежно від того, якого ви кольору, віросповідання і якою мовою ви розмовляєте.Любов обєднує серця, а мова - цілі народи, бо мова - це засіб для спілкування бо вона несе тільки світле, і в тобі появляється ніжність, зіткана із сонячних променів, зоряних світів, насолоджена посмішкою коханої. От з такою посмішкою я можу порівняти хіба що мою Україну, в яку я закоханий, як в жінку- в цей райський куточок на землі, яка мені подарувала всю цю красу, якою я вічно горжусь і якою сьогодні ділюсь з усім світом - цим великим надбанням природи.
Комментарии к книге «Шаман-дерево», Валентин Александрович Кудрицкий
Всего 0 комментариев