«Каравал»

284

Описание

Каравал — це магічне дійство, гра, в якій беруть участь не лишень актори, а й спеціально запрошені гості. Скарлет з дитинства мріяла потрапити на цю гру, аж раптом за тиждень до власного весілля отримує запрошення від самого магістра Каравалу Легенди. Шлюб — єдиний спосіб полишити ненависний острів, на якому править її жорстокий батько. Гра — мрія всього її життя. Що обере Скарлет: ризикнути й повірити у неможливе чи підкоритись долі?



1 страница из 202
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Каравал (fb2) - Каравал [Caraval - uk] (пер. Оксана Дятел) (Каравал (uk) - 1) 4716K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Стефани ГарберСтефані ГарберКаравал

Острів Трісда 1

ім років вона чекала відповіді на свій лист:

2

очуття Скарлет спалахнули яскравими барвами веселки: яскраво-червоним вогненного жару, нестримно-зеленим молодої трави, шалено-жовтим помаху крила птаха.

Нарешті він відповів!

Вона перечитала лист. Потім ще раз. І ще раз. Очима уважно оглянула кожен різкий рух чорнила, кожен вигин воску срібної гербової печатки магістра Каравалу. На ній було зображене сонце, всередині якого зірка, а у зірці сльоза. Така ж печатка красувалася й на конверті.

Це не жарт.

— Донателло! — Скарлет злетіла крутими сходами до винного льоху, намагаючись знайти молодшу сестру. Проте цієї маленької пронози ніде не було видно.

— Телло, ти де? — бурштинове сяйво масляних ламп мерехтіло над пляшками з ромом та кількома щойно заповненими дерев’яними бочками. Скарлет ступила кілька кроків, почувся стогін, а затим важке зітхання. Після останньої лайки з батьком Телла, вочевидь, хильнула зайвого і зараз дрімає десь на підлозі. — Дона...

На останніх складах Скарлет затнулась.

— Привіт, Скар.

Телла широко посміхнулась припухлими губами, оголивши ряд білосніжних зубів. Світлі кучері збились жужмом, шаль валялась на долівці. Проте саме вид молодого моряка, котрий обіймав Теллу за талію, змусив Скарлет затнутися:

— Я чомусь завадила?

— Нічому з того, що ми не могли б розпочати знову, — почувся голос моряка з бадьорим акцентом Південної Імперії, що звучав мелодійніше за різкі говірки Меридіальної Імперії, до яких звикла Скарлет.

Телла захихотіла, однак на її обличчі таки з’явилася крапля пристойності — сестра почервоніла.

— Скар, ти ж знаєш Джуліана, чи не так?

— Радий тебе бачити, Скарлет, — усміхнувся Джуліан, прохолодно та спокусливо — як порив свіжості у літню спеку.

Скарлет пробурмотіла стандартну ввічливу відповідь, щось на кшталт «І я рада тебе бачити», проте спокою не давали руки моряка. Вони і досі обвивались навколо Теллиної спідниці кольору барвінку, бавилися китицями, ніби сестра була пакунком, який йому так кортіло розгорнути.

Комментарии к книге «Каравал», Стефани Гарбер

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства