«Кумевава, син джунглів»

619

Описание

Повість «Кумевава, син джунглів» належить перу сучасного югославського письменника Тібора Секеля, який замолоду дуже багато мандрував. Він відвідав понад сто країн світу, побував на всіх континентах, окрім Антарктиди. Чимало дивовижних пригод довелося йому зазнати, мандруючи по цих далеких екзотичних землях. Усе це дало Тібору Секелю матеріал для майбутніх книжок, яких він згодом написав понад двадцять. У повісті про Кумеваву розповідається про безстрашного індіанського хлопчика, котрий прийшов на допомогу пасажирам невеличкого судна, що несподівано зазнало аварії у водах бурхливої Арагвайї. З сербохорватської переклала НАДІЯ ГОРДІЄНКО-АНДРІАНОВА Малюнки ОЛЕГА НАБОКИ



1 страница из 39
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Кумевава, син джунглів (fb2) - Кумевава, син джунглів (пер. Надежда Николаевна Гордиенко-Андрианова) 2162K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Тібор СекельТібор СЕКЕЛЬКУМЕВАВА, СИН ДЖУНГЛІВ ЯК ЗНАЙОМИТЬСЯ ІНДІАНЕЦЬ

— Ягуар!.. Ягуар!..

Цей крик вирвався майже водночас із грудей кількох моїх супутників. Дехто з них стояв, спираючись на поручні палуби, інші чимдуж бігли трапом угору, щоб і собі скоріше потрапити на палубу.

Мою увагу теж привернули ці крики. Піднявшись на палубу, я побачив незвичну картину. Посеред розбурханої річки нам назустріч швидко плив за стрімкою течією острівець.

Арагвайя, притока Амазонки у Південній Америці,— то вельми примхлива річка. Тут часто трапляється, що сильна течія під час повені відриває й несе за собою великі брили річкового берега — разом із деревами, кущами й тваринами, які в ту мить були на ній.

Пасажири на палубі показували пальцями в напрямі плавучого острівця. Усі вони були дуже схвильовані й збуджені,— адже то були переважно селяни з нетрів Бразілії, котрі жили далеко від багатолюдних міст.

Селянин у крислатому брилі — сомбреро — щось вигукнув; темношкіра жінка з дитиною, прив’язаною хусткою в неї за спиною, проштовхувалась наперед, щоб побачити, що ж там таке незвичайне діється. Діти, які не звикли до метушні і криків дорослих, розплакались.

Простеживши, куди показують пальцями ті, що стояли переді мною, я зрозумів, чого вони хвилюються. Перед одним із кущів стояв на плавучому острівці ягуар, найбільший і найнебезпечніший хижий звір південноамериканських джунглів.

Мені вже не раз доводилося бачити ягуара у джунглях під час моїх дослідницьких подорожей по Південній Америці. Він завжди був величний на вигляд — гордий, сильний, готовий щомиті до нападу. Але цей ягуар поводився зовсім не так. Жовта з чорними плямами шерсть на ньому, мокра й брудна, робила його схожим на намоклого кота. Він перелякано щулився під кущем. Ягуар дивився на нас покірним поглядом і ніби благав допомогти. Та ми нічим не могли зарадити його лихові.

Поки мй співчутливо дивилися на нього, бистра течія несла вперед «царя джунглів». Ягуар чекав, що острівець під ним от-от розпадеться і він потоне у хвилях, якщо не встигне вчасно допливти до берега й урятуватися.

Комментарии к книге «Кумевава, син джунглів», Тібор Секель

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства