«Зірка, або терористка»

3602


1 страница из 133
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.

Зірка, або терористка

не-детектив

Нічого цього не було. Події — фантазії, персонажі — нереальні, навіть історичні особи — вигадка. А їхні вчинки та слова — й поготів. Збіги — випадкові. Автор керувався не фактами життя, а тенденціями.

А коли щось мимоволі збіглося… Хто не заховався, я не винуват.

Автор

Пролог

Клинтон осяйно заусміхався і рушив простісінько до неї.

Зірка зосередилася і, мов та екранна Голівуда, спрямувала на нього потужний гіперболоїдний промінь. Клинтон витримав, лише глипнув на Гіларі. Першу світову леді гороб’ячою радою припнув збуджений натовп ліцеїстів — тріпотів назустріч зірково-смужковими прапорцями. «Хоча б не позабували, що Future Indefinite утворюється за допомогою допоміжного дієслова will, а не shell, — вона ж американка»,

— Зірка за галасом і ентузіазною музикою ліцейського оркестру не чула вимови учнів. Лиш бачила: балачка тішила VIP-леді, бо Гіларі сміялася, ще й перепитувала. А Зірчині годованці наввипередки пнулися вставити й свої п’ять копійок, тобто файв центів. Не щосереди твоєю американсько-англійською можна шиконути перед майбутнім президентом Сполучених Штатів. Гіларі їх розуміє. «Цікаво, як Біл називатиметься, коли Гіларі виграє вибори, — перший джентльмен?»

А перший джентльмен уже встиг матеріалізуватися впритул до самісінького Зірчиного обличчя. Сивуватий, зеленоокий, усміхнений. Ковзнув знавецьким експертним мужчинським оком. Зірка аж хитнулася до нього, напинаючи паперову стрічку кордону. Око заіскрило, Клинтон зупинився, щось спитав. Клятий оркестр затулумбасив дужче. Зірка безпорадно показала на свої вуха — вийшло досить мило. Біл осміхнувся, нахилився просто до Зірчиного обличчя і перепитав приязно, як її звати.

— Зірка, — відказала і хутенько переклала, — поамериканськи — Star.

— О, ваші батьки далекоглядні, ви таки суперстар, — компліментнув Клинтон, — я вас запрошую на імпрезу до Білого дому з нагоди Дня Незалежності.

— Я щойно повернулася з Америки, але запрошення приймаю, — знахабніла Зірка і стиха доказала, — а можна я вас поцілую?

Клинтон паснув поглядом — де Гіларі? Та саме ручкалася з восьмикласниками, секьюріті затулило шефа міцними організмами, Біл нахилився, Зірка зіп’ялася навшпиньки.

Комментарии к книге «Зірка, або терористка», Марина Меднікова

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства