Жив на світі бідний чоловік. Не знав він, за що взятися, щоб якось прожити з сім’єю, не вмерти з голоду.
— Немає кращого ремесла, як ліпити нові горшки й дротувати розбиті! — сказав він якось жінці й вирішив стати гончарем, а заодно й горшки дротувати.
Так і прозвали того чоловіка — Горшкодротар. Влітку чоловік робив з глини горшки, обпалював їх, возив до міста продавати. Зимою ходив по селах, дротував розбиті горшки, глечики та інший посуд. Непогано заробляв: за новий горщик йому насипали такий же горщик зерна, за подротований — півгоршка.
Везе, бувало, Горшкодротар горшки на ринок, весело насвистує та ще й наспівує, щоб люди знали:
— Горшки на продаж, горшки дротувати!
Почув якось цар, як дротар наспівує, й дуже сподобалося йому, що той хоч і бідний, та веселий.
— Чого ти, чоловіче, такий веселий? — питає цар.
— А чому б мені не радіти, не веселитись, коли я в житті ніякого лиха не знаю?
— Скажи, чоловіче добрий, чи ти можеш відповісти на таке запитання: що то за лихо, що над усіма лихами лихо?
— А чому б мені не відповісти? Знаю!
— Отож я своїм міністрам і загадаю таку загадку, хай попробують відгадати. Тільки ти дивись, нічого їм не кажи, якщо тобі добре не заплатять.
Скликав цар всіх міністрів до себе:
— Ви в моїй державі наймудріші люди. Ось я вам загадаю загадку: відгадаєте — будете і далі міністрами, не відгадаєте — ідіть під усі сто вітрів.
— Загадуй, відгадаємо! — закричали міністри, не давши цареві й договорити. Цар і питає:
— Що то за лихо, що над усіма лихами лихо?
Задумалися міністри.
— Ні, ми так швидко не відгадаємо!
— Приходьте тоді через три дні.
— Світлий царю! Три дні для такої загадки — мало! Дай нам бодай два тижні.
— Хай буде по-вашому! — погодився цар.
Пішли міністри по всій країні наймудріших людей розпитувати, та ніхто не може загадку розгадати. Зібралися вони через тиждень знову в царя.
— Ну що, мої славні і мудрі міністри, відгадали?
— Ще ні! — відповіли в один голос міністри.
Тим часом до палати залетів знадвору веселий приспів Горшкодротаря:
Комментарии к книге «Країна дурнів: Казки про дурнів. Небилиці», Автор неизвестен -- Народные сказки
Всего 0 комментариев