I ain’t happy
I’m feeling glad
I got sunshine in a bag
I’m useless but
Not for long
The future is coming on
Is coming on
Is coming on…
GorillazЯ нещасливий
Я відчуваю радість
Я маю сонячне сяйво в торбині
Я непотрібний але
Це ненадовго
Майбутнє наближується
Наближується
Наближується…
Gorillaz ОСІНЬ Початок жовтня— Ну то що ж, кажете, здаєтеся без бою. — Дзиґа почухав себе за вухом. — Якщо так, то нічого не вдієш, не буду вас змушувати, бо це називається насильство, а я джентльмен. Зараз, зараз, Бомбська, я ще не закінчив. Про що це я мав…
— Про насильство, пане доктор, — нагадав Бартек.
— Дякую, Яновський. А тому слухайте уважно, Бомбська, бо повторювати не буду. Ви не хочете відповідати, нехай. Але тепер уже ви чекайте, поки в мене буде на вас охота. А в моєму віці, — зітхнув він, — це не так просто.
Знехтувана Бомбська хляпнулася на крісло. Коли нарешті закінчиться цей клятий семінар?!
— Повертаємося до полювання, — виголосив Дзиґа. — Кого б то підстрелити…
Ми нерухомо застигли, затримуючи видих. Велике настрахане стадо першокурсників.
— Ріпка, — вистрілив він урешті.
— Немає, хвора, — миттю поінформувала його Матуля. Не могла хвилину почекати? Ну хоч десять секунд?
— Дякую вам за швидку реакцію, — похвалив її Дзиґа. — В такому разі, якщо Бомбська не хоче, а Ріпка не може, запрошую до себе… студентку Вишню. Нехай щось нам розповість про конструювання байок для натовпу.
Я поволі підвелася, дорогою намагаючись щось дочитати.
— Не зволікайте, моя люба. І не підчитуйте, тут вам не ліцей.
На жаль.
Я наблизилася до Дзиґи, ховаючи паніку під грубим шаром пудри й тонального крему. Гмикнула, щоб додати собі відваги, й видушила:
— Якщо йдеться про конструювання байок… то я воліла б говорити про конструювання абсолютної ахінеї.
— А я волів би «мерседес», ніж ту таратайку, якою доїжджаю до університету, — парирував Дзиґа.
— То ми вам складемося, пане доктор, — запропонувала Матуля.
— Професор, — спростував Дзиґа, опускаючи погляд. Буцімто такий скромний.
— Власне, — притакнула Матуля, — ми можемо скластися.
Комментарии к книге «Терпкість вишні», Изабелла Сова
Всего 0 комментариев