1
У крамниці продавалися різні рослини. Був тут, наприклад, пречудовий кактус, який годувався компліментами. Раз на два дні до нього треба було підійти і наговорити чимало приємного: який він зелений, який гарний, якої в нього унікальної форми колючки. Якщо господар забував підгодувати кактус або говорив компліменти недбало, без почуття, скоромовкою, кактус швидко здихав. Якщо похвали були пересічними, одноманітними та без поетичності, кактус не пропадав, але й не квітнув.
Кактуси брали політики, секретарки, продавальниці з дорогих бутиків, альфонси та охочі вийти заміж дівчатка. Ймовірно, для тренувань. Загалом кактуси розходилися непогано, дехто купував кактуси постійно, тож, мабуть, рослини часто гинули.
Продавалися тут невеличкі трояндові кущики-вампіри. Годувати їх треба було власною кров’ю, притискаючи певну частину тіла до шипа, і так — тричі на тиждень. Коштували вони чимало, але, дивна річ, теж мали попит. Багато хто брав на подарунок: колегам, сусідам, родичам (особливо тещі). Деякі купували для себе.
Були тут особливі квіточки, які починали виділяти неприємний дух, коли хтось поряд лаявся поганими словами. Вони потроху розходилися, але значного успіху не мали.
Був у нас і співочий кущик. Його дуже любили діти. Він підхоплював будь-яку мелодію і починав тоненько скиглити, підспівуючи. Іноді співав на самоті. Дорослі неохоче поступалися вимогам своїх нащадків, але все ж купували його.
Навесні та на початку літа хітом були квіти-комарожахалки. Зовні вони нагадували фіалки.
Також мала я в горщиках квітучу папороть. Для естетів.
Загалом у нашій невеликій крамничці вміщалося кількасот різних рослинок. Я провела з ними понад два роки, що було цікаво, але зовсім нелегко.
Комментарии к книге «Бурецвіт», Марія Ряполова
Всего 0 комментариев