«Два квитки до опери»

— Він — старший брат мого батька! Хай б’є!

У Ірюсі під джинсами атласні трусики темно-зеленого кольору. Вона хоче стягти і їх.

— Облиш, безсоромнице, тебе й справді тільки бити!

— Ну то бийте! бийте! Де ваш ремінь? Чи маєте батога?

— Не маємо! В нас ніколи не виникало потреби когось бити! І про тебе завжди були такої високої думки!

— Дитино, облиш, ну, сядь, сядь, випий крапельок, одягнися...

Ірюся випила валеріани, сіла на диван, залишивши джинси на стегнах. Вона вже не ридає, тільки істерично схлипує:

— Щоб ви знали ... дядю Лесю ... шмагання по оголеній сідниці зазвичай не притлумлює статеві почуття .... а тільки їх розпалює.... Навіть Абеляр і Елоїза робили таке, коли кохалися.

— От же ж грамотєйка! З усієї світової класики зуміла вичитати тільки таке!

— Не тільки таке! Не тільки! Що ви знаєте про те, що я і де вичитала?!

— Ну, може, не бити, — визнав свою помилку Олесь Іванович, — але таких істеричок треба посилати на буряки! Тоді би і правда заспокоїлась! Без побачень у чужих квартирах!

— На буряки? А ви коли-небудь були на буряках? Я вас питаю, ви коли-небудь були на буряках?

— Ми багато чого пізнали в цьому житті, Ірюсю, а на буряках не доводилось бувати. Але ми й без буряків знали, що і де можна собі дозволити, не казилися, як ті собаки.

— А я на буряках була. І знаю, як казяться там. От вже ж де і правда не люди, а собаки. Ви коли-небуть чули, які слова вимовляють чоловіки на буряках? Я можу зацитувати!

— Не треба, не треба, Ірюсю. Ти краще підтягни свої джинси.

— А жінки, якщо тих осіб, звичайно, можна назвати жінками! Ви коли-небудь бачили, як вони нахиляються і хитають своїми гладющими задами! І виють, і верещать, коли мужики, проходячи повз них...

— Не треба, Ірюсю, не треба, в житті багато усілякого бруду, треба думати про високе... про святе...

— Так, про "Аїду"... про "Травіату"... або, в крайньому випадку, про "Наталку Полтавку"! Я ж саме зі святого й почала! Хто повів розмову про стягання штанів і про буряки?

— Ірюсю, якщо ти така, — Людмила Харитонівна довго шукає потрібне слово, — темпераментна... дівчина... чому ти розлучилася? Ти ж була одружена, і все було гаразд...

— Хто вам сказав, що все було гаразд? Я його н-ненавиділа, як... як мужика з буряків!