«Спалене літо»

Організатори виставки трупів у Нью-Йорку відшкодують відвідувачам 50000 доларів

Літній кіносезон культового кіно культурологія українська література зарубіжна література

нові тексти:Марцін СвєтліцькийТарас Прохасько. FM Галичина. 09.03Тарас Прохасько. FM Галичина. 25.02Тарас Прохасько. FM Галичина. 22.02Тарас Прохасько. FM Галичина. 15.02Тарас Прохасько. Спалене літоДень перший.Щось змінилося. Вже все інакше, як вчора. літо раптом стало кінцем літа. дощ, зовсім не літній, а дрібно-вітряний, закінчиться, здається, вже восени, і нерівності кори каштанів – як химерні русла дощових річечок. Перегородивши таке русло пальцем, я не спинив води – вона знайшла іншу дорогу.Але я впіймаю цю осінь. Вона не вивернеться від мене. Я відчув її ще на початку літа. Тоді було літо сухості. Адже у літі багато літ. Тепер тяжко сказати – що я відчув. Але я казав – осінь вже незабаром, вона вже десь тут, хоч її трошки.Мені відповідали: звичайно, осінь незабаром, але хай мине літо: будеш мати осінь. А я знов – осінь можна мати і влітку. Найскмнівніше – цей період літа, коли не знаєш вранці, чи почалося вже щось зовсім інше. Сьогодні, здається, почалося.День другий.Існує мислення, неможливе без запахів. Або: існує мислення, чиїми категоріями є запахи. Або: є такий тип мислення, де думка – запах, запах – думка. Якщо є таке мислення – запашне мислення – мусить бути десь філософія, для якої запах – категорія і положення. От і сніп божого деревця, що пролежав цілий рік на шафі, пахнув лиш порохом, раптом знову вернувся до свого власного запаху. Або: одного ранку (це сьогодні)запах божого деревця опанував всім: цілий сніп його перестав пахнути порохом, як було зимою, весною і літом. Це справді тавро осені. Але що є осінь? Осінь – привид. Або: осінь – привід. Або: осінь – це провід. В кожнім разі ми хотіли попрощатися. Наперед вибрали маленький підміський