«Переходимо до любові»

Павло ЗагребельнийПереходимо до любов³РоманВ³дтод³, як стала в³дома моя розпов³дь «З погляду в³чност³», що ¿¿ можна було б назвати «Жити в зал³з³!», мен³ довелося почути багато ц³кавого. Мене, тобто Дмитра Череду, називали «образом нового роб³тника», ³нш³ вважали, н³би я ще й не народжувався взагал³, а виступаю ненароджений, в³д ³мен³ молодих роб³тник³в прийдешнього, мене називали «вчорашн³м восьмикласником ³ принциповим недоуком», а один доктор наук, ухопившися за мо¿ самокритичн³ слова про «недовихован³сть ³ недовчен³сть», заявив, що в цьому б³льше глузду, н³ж у т³м, що ми одержали Лен³нську прем³ю.Але поки тривали ц³ глибокодумн³ балачки, життя не стояло на м³сц³, я вже в³д³йшов од сво¿х восьми клас³в на ц³лих десять рок³в, в³домо ж, що найостанн³ший дурень може чогось навчитися за такий час, а мене оточували люди далеко не останн³, в чому кожен маº змогу переконатися, коли я в сво¿й розпов³д³ перейду до любов³.Тут виступають так чи ³накше вс³ т³, хто виступав у розпов³д³ «З погляду в³чност³», а ще:Англ³йський кап³тал³стТовариш КнишКлементинаМар³я — Мр³яКривцунДержикрайВалер³я та ³нш³, яких завжди повно в нашому житт³, надто ж там, де щось роздають таке, чого ¿м не перепадаº.