«Вечірні дзвони»

365

Описание

Лікар Павел Скужевський повертається! Цього разу події відбуваються в маленькому українському селі на Поліссі. Саме тут вирішуватиметься доля мільйонів людей, а може і всього людства. Оповідання походить зі збірки 2586 кроків.Для кращого сприйняття, бажано спочатку прочитати оповідання 2586 кроків.



1 страница из 23
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Вечірні дзвони (fb2) - Вечірні дзвони (пер. Виталий Гнот) 196K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Анджей Пилипюк

Вечірні дзвони

Анджей Пилипюк

Переклад з польської -- полігНОТ

- - - - - - - -

https://www.facebook.com/pg/PoligNOT

Заходьте на мою сторінку на Facebook, або пишіть на

b1tal1que@gmail.com

- - - - - - -

Київ, весна 1893 р

Того року весна не поспішала. Відразу ж після Великодня несподівано повернулася зима. Зі сходу насувалися маси холодного, арктичного повітря. Українські степи знов вкрила пелена снігу, а вночі на калюжах з’явився тонкий шар льоду. Люди, що снували провулками Києва, почувши завивання полярного вітру, куталися в коміри. Багато з них проходило повз нову, величну будівлю медичного факультету, однак ніхто з них не мав і гадки, що в його стінах триває гарячкова нарада, від результатів якої, залежатиме доля всього світу…

Доктор Скужевський довго дивився на карту. Поліські болота -- край очерету і осоки, що тягнеться на сотні верст. Подекуди острівці вільхи і болотного дуба, шматки придатної для сільського господарства землі. Взимку – велетенська брила криги, обрамлена заростями очерету , що тягнеться аж за горизонт…

-- Нам неймовірно пощастило, що зараза розпочалася саме тут, -- сказав професор Селєзньов, закурюючи люльку. – Якби епідемія спалахнула в менш ізольованій місцевості, рахунок трупів йшов би на мільйони.

По спині лікаря потекла краплина холодного поту. Він глибоко дихав, щоб заспокоїти нерви.

-- Острів має п’ять верст в діаметрі, -- пояснив вчений. – Він оточений трясовиною. Якби епідемія розпочалася о іншій порі року, мешканці скористалися б човнами і їхній слід загув би. Зараз все досі вкрите кригою. Човнами її не розбити, а йти по ній з майном – вони бояться, хоча, гадаю, намагаються… До острова веде дві дороги. Міст, – він постукав по карті – який спалив поміщик, і гать – на ній організовано санітарний кордон.

-- Що нам відомо про хворобу?

-- Нічого. Майже нічого. Поміщик, такий собі Самюель Лісовський, прислав сина з повідомленням, що в його маєтку вибухнула страшна зараза. Він зажадав негайно оточити острів кордоном, поки люди не зорієнтувалися, що потрібно втікати. Ми встигли в останній момент, вже наступного дня солдати були змушені пострілами відганяти перших селян…

-- Хлопець щось розповів?

Комментарии к книге «Вечірні дзвони», Анджей Пилипюк

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства