«Тринадцятий місяць - коментарі до роману»

Ми вже не ті, ми вас навік здали в архів,

Ми просвітилися від низу до верхів,

Доволі вже спокус і дикої гонитви,

Ми вже не ті, ми вас навік здали в архів!

Поль Верлен, «Ось голос Гордості - гримить, немов труба» (зі збірки «Мудрість», переклад Миколи Лукаша)

Автор завдячує родичам і колегам майора Бузини за надані матеріали (щоденники, конспекти та інші записи), а також за їхні спогади, які сукупно допомогли йому у написанні роману та складанні цих коментарів.

1) С. 4. Федорчук Віталій Васильович, народ.р. в Житомирській області, після закінчення семирічки 1934 р. працював у багатотиражках і районних газетах Житомирської і Київської областей; після закінчення Київського військового училища зв’язку отримав призначення у військову контррозвідку, брав участь у боях на Халхин-Голі; під час війни з Німеччиною та її сателітами (нім-рад. війна 1941-1945 рр.) служив у відділі «СМЕРШ», з 1945 р. очолював Управління особливих відділів в Австрії і Східній Німеччині, 3-тє управління КДБ при СМ СРСР (військова контррозвідка); 1970-1982 рр. - голова КДБ при СМ УРСР, голова КДБ УРСР; з травня по грудень 1982 р. - голова КДБ СРСР;р. призначений міністром внутрішніх справ СРСР, звільнений рішенням Політбюро ЦК КПРС відр. Померр. у Москві.

2) С. 4. Шелест Петро Юхимович (14.02.1908-22.01.1996) - радянський і партійний діяч, перший секретар ЦК Компартії України (1963-1972), заступник Голови Ради Міністрів СРСР (1972-1973). Герой Соціалістичної Праці (1968). З 1973 р. пенсіонер союзного значення, 1974-1985 рр. працював головою дослідно-виробничого конструкторського бюро авіаційному заводу у Підмосков’ї. Автор книги «Україно наша радянська» (1970), вилучена з продажу та бібліотек; видав спогади «…Да не судимы будете» (1995), «Справжній суд історії ще попереду…» (2003).В червні 1970 р. у своєму нотатнику з приводу призначення Федорчука В. В. головою КДБ при СМ УРСР (замість Нікітченка В. Ф.) Шелест написав: «Подивимось, що вийде, але я нічого доброго від цієї зміни не чекаю».