«Живі зустрінуться»

Роман

Видавництво «Радянський письменник», Київ-1975. Одеська книжкова фабрика.

у2

к29

Автор роману «Живі зустрінуться» сам учасник подій, про які пише. Кузьма Катаєнко народився на Кубані в бідній селянській родині. Змалку наймитував, а в роки громадянської війни вступив до комсомолу, став бійцем ЧОНу, а згодом командиром ескадрону кінноти.

Роман «Живі зустрінуться» про громадянську війну на Кубані. У критичному становищі опинилося революційне, козацтво в серпні 1920 р. У цей час збройні сили Радянської республіки були кинуті проти білополяків. Чорний барон Врангель скористався цим і висадив на Кубані експедиційні корпуси генерала Улагая.

Складність подій зумовила і складність людських доль. Роман знайомить читача з маловідомою сторінкою в історії Кубані, з самобутніми Характерами.

— Не кругло у нас вийшло, хлопці!— бурчав, кусаючи довгий кінець смолянистого вуса, Луняка.— Казав же: давайте їхати на ніч. Не послухали. А зараз он що коїться. Нам і притулитися ніде.

Він стояв на високій гарбі й дивився на кінський ярмарок, який клекотав на широкій низині поміж залізничним насипом та крайніми дворами станиці Брюховецької. Йому видно було тільки небо та кінські голови. Коні вихрили гривами, скалили зуби й іржали.

Семиденний кінський ярмарок, зібрався після довгої перерви: тс імперіалістична війна," то революція, то громадянська...

І ледве Кубань звільнили од денікінських військ, як станичники поспішили на ярмарок.

Козак станиці Немирівської Гаврило Луняка привів усіх, хто хотів продати а чи купити коней, побачитися з друзями та славно погуляти.

— Ну, то де нам ставати? На задвірках? Хто там побачить наших коней? А можна буде стати там!

Луняка показав на середину майдану, де на високій щоглі майорів червоний стяг, навколо нього стояли гарби, між ними утворились ярмаркові вулиці й провулки