«Безумці»

НЕМА ЗЛОЧИНІВ, ЯКИХ НЕ ВЧИНИЛИ І НЕ ЗДАТНІ ВЧИНИТИ ФАШИСТИ. ФАШИЗМ ЖИВИЙ. ВІН НАБИРАЄ СИЛИ. ВІН СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО НАСТАНЕ ЧАС, КОЛИ ВСЕ МОЖНА БУДЕ ПОЧАТИ СПОЧАТКУ.

СВІДОК ШРАЙБЕР:

Групенфюрер СС професор Гебгардт робив операції на черепі російським військовополоненим і потім убивав людей, яких оперував, щоб мати змогу виявити патологічні зміни, деформацію кісток…

СВІДОК ПАХОЛЛЕГ:

Деякі експерименти викликали у людей такий тиск у голові, що вони божеволіли… у нестямі вони роздирали собі лице і голову нігтями…

З матеріалів Нюрнберзького процесу над головними воєнними злочинцями

Того пам'ятного вечора Кирило Карцов був удома. Вже давно посутеніло і за вікном ущух вуличний гамір, а він усе сидів біля столу. Радіо донесло передзвін курантів. У Москві була північ. А тут, на Каспії, минула перша година нової доби.

Карцов підвівся, походив по кімнаті, повернувся до столу і підсунув до себе розгорнуту газету. Це був звичайний номер західнонімецького «Курір» — вісім полос дрібного тексту і контрастних фото, надрукованих на тонкому папері, кілька сторінок реклами, потім вкладиш з продовженням якогось роману. Велику статтю в правому нижньому кутку першої полоси було обведено чорною рамкою.

Газета була торішня, але попала до Карцова тільки тепер, та й то зовсім випадково. Вранці він зайшов до мене в редакцію домовитись про наступні спуски під воду: на завтра було призначено занурення в районі затонулого в давнину міста, а Карцов не тільки лікар, а й підводний дослідник.

Підводні плавці працюють парами, охороняючи один одного, як це роблять в бою винищувачі. Під час занурення я — напарник Карцова. От він і завітав до мене, щоб заздалегідь усе уточнити.

Обклавшись газетами, я писав огляд. Тут були видання соціалістичних країн, номери французької «Монд» і лондонських «Таймс» та «Обсервер», бюлетені агентств. Розмовляючи, я рився в підшивках, потім відімкнув шафу і дістав велику паку газет з архіву.

Отут Карцов і побачив «Курір». Він так і вп'явся очима в статтю в правому нижньому кутку першої газетної полоси.

Кирило досконало знає німецьку, та спочатку не сама стаття в траурній рамці схвилювала його. Фотокартка, заверстана в центрі статті, — ось від чого він не міг одвести очей!

— Хто це? — обережно запитав я.

— Абст.