Окрема подяка
Міській адміністрації Львова
та особисто Андрієві Садовому -
за всебічну підтримку та гостинність.
Головний літературний консультант Юрій Винничук
Головний історичний консультант Ігор Лильо
Консультанти:
Василь Расевич, історик, публіцист, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України;
Мар’ян Мудрий, історик, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка;
Ілько Лемко, львовознавець
Читаючи цю книжку, ви маєте можливість уявити собі місто Львів віртуально, але щоб відчути його по-справжньому, треба сюди приїхати.
Радо запрошую усіх до Львова.
Міський голова ЛьвоваАндрій СадовийЛьвів, вересень 1911 року, вулиця ПекарськаВона не визнавала жодних обмежень.
Саме тому любила їздити ночами.
Звісно, вдень так само – там, де інший може перейтися, ще й отримає задоволення від пішої прогулянки, Агнеля сідала в авто, навіть якщо треба було лиш проїхати з одного кінця вулиці на другий. Щоправда, останнім часом практикувала це без такого запалу, як спершу, коли тільки-но сама сіла за кермо новенького «даймлера» [1]. Причина проста: не неї вже не так витріщалися перехожі, візники та чоловіки-автомобілісти.
Львів до неї потроху звик, і Агнелю це чим далі, тим більше дратувало. Коли на неї не звертали уваги, дівчині взагалі ставало нудно, відтак гостро кортіло наробити якихось зухвалих, неймовірних з погляду звичайної людини дурниць. Хоч межу пристойного на людях ніколи не переходила, інколи здавалося – це вікове.
Автомобіль отримала від тата на повноліття, раніше, на двадцять років – власну невеличку віллу в глибині Пекарської
Комментарии к книге «Автомобіль із Пекарської», Андрей Анатольевич Кокотюха
Всего 0 комментариев