«Галка»

595

Описание

Героями нового роману відомого українського письменника П. Автомонова є фронтові розвідники, які діють при звільненні Ленінградської області й Прибалтійських республік. Епізоди, пов'язані в їхньою діяльністю, є творчим домислом письменника. Видумані й імена персонажів цього гостросюжетного твору. На бойових долях Галки, Юхана, лейтенантів Петра і Юрія, дівчини Тайди автор розкриває високі моральні якості радянського характеру, утверджує інтернаціональну дружбу воїнів і їх беззавітну вірність своїй великій Батьківщині — Союзу Радянських Соціалістичних Республік.



1 страница из 317
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Галка (fb2) - Галка 1499K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Павел Федорович Автомонов Павло АвтомоновГАЛКАРоман

©    — україномовна пригодницька література

Рецензенти: М. С. Логвиненко, В. К. Коваль

Книга перша«НЕВА-2»

Моїй дружині присвячую

Автор Частина першаУ РЕЗЕРВІ 4 серпня 1943 р

У вільні хвилини солдати й сержанти запасного стрілецького полку ходили в ліс, збирали гриби. Їх гнав голод. І хоча з харчами полегшало після того, як у січні 43-го року була відбита військами Ленінградського і Волховського фронтів кількакілометрова смуга понад південним берегом Ладозького озера (ця операція названа «Проривом блокади»), та все ж нагодувати величезне місто і тих, хто його боронив, не так просто, бо новоутворений «коридор» між двома фронтами прострілювався наскрізь артилерією і мінометами противника.

Нам хотілося їсти. Та ще після напружених занять із стройової й тактичної підготовки.

Приніс гриби до вогнища, біля якого поралися солдати, і я.

— Ну, морська інтелігенція, показуй! — поцікавився мічман Непран моїми лісовими трофеями.

Я висипав усе, що мав у казанку.

— Ого! — вигукнув здивовано старший сержант Мамонько. — Половина отруйних!

— Ти що, братішка! — корив мічман. — Нажерешся таких — на сосну полізеш…

— Або й вище! — підтакнув Мамонько насмішкуватим голосом. — Сьорбай юшку з мого казанка, якщо не гидуєш.

— Спасибі, — мовив я.

— Сідай; Який же ти радист, коли грибів не можеш «розшифрувати»?..

— У моїх рідних краях нема лісів, хіба що дубові та ліщинові байраки. А там росли тільки опеньки, — виправдовувався я.

— Я теж у штабі був шифрувальником, — похвалився Мамонько і гордовито подивився на мене. Потім зітхнув і став мішати ложкою вариво, плямкаючи губами й облизуючи їх язиком.

Підійшов якийсь червоноармієць і, показавши на долоні розрізані дві жовтуваті картоплини» похвалився:

— В радгоспі дістав!.. З картоплею юшка царська. Прийміть і мене…

— З цього б і починав, — погодився мічман Непран.

Я присів на купку хворосту і дістав з-за халяви «торпеду». Аромат від густої й пахучої юшки лоскотав ніздрі.

— Ще б хліба до юшки! — забажалося Мамоньку. — Осточортіло вже у цій блокаді…

— Як мед, то й ложкою, — завважив Непран.

— Животій у цьому запасному полку! Та я у своїй частині щоразу обідав із самим начштабом! — пригадав Мамонько, зітхнувши по минувшині.

Комментарии к книге «Галка», Павел Федорович Автомонов

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства