* Очеретяне перо.
4Коли єство моє ліпив Творець із глини,Зарані відав він про всі мої провини.Якщо від нього й гріх, чому мене він хочеВ день суду ввергнути в палаючі глибини?5Настало свято. Злих думок воноНемало зборе.Підчаший ллє у піалу вино,Ясне й прозоре.Намордник посту, молитов обротьЦе свято знімеІз тих ослів, що ждуть його давно…О горе, горе!6Єсть бик у небесах, Волосожаром зветься;Є й під землею бик, що бачить не дається.Хто ж оком розуму погляне, той помітить,Що посередині табун ослів пасеться.7Недоброзичливість ніколи не моглаУзяти верх: до злих вертались їх діла.Я зичу благ тобі — ти зла мені бажаєш:Ти благ не діждешся, я не побачу зла!8Шукай людину скрізь: на бідному постої,У закутку нужди і в пишному покої.Одна душа жива за сто Кааб дорожча!Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!9Коли у небуття і ймення наше кане,Не згасне сонечко у небі полум'яне.Нас не було, та світ не був від того гірший;Він не погіршає й тоді, як нас не стане.10Хіба не дивно, що пани чиновні,Самим собі нудні, хоч горді зовні,До кожного, хто здирство зневажає,Такого пишного презирства повні?11У кого кожний день в запасі півкоржа,У кого свій садок і хата не чужа,Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,У того світлий зір і радісна душа.12О світе! Знаєш сам, які твої діла!Сидиш недвигою у башті гніту й зла!Одним добро даєш, а іншим — лихо! ТількиЦе й знаєш ти, осел! Ні, гірший від осла!13О Доле! Бідний нам ти приділяєш пай!Звільни ж мене з тенет, за ворога не май!Якщо ти з дурнями й низькими накладаєш, —Ну що ж, тоді й мене за йолопа вважай!14Ті, що поклони б'ють, наслідують ослам,Бо служать шахраям, шахрайський возять крамІ найдивніше те, що під покровом віриЖивуть кафірами* і продають іслам!* Кафір — «невірний» у мусульманському світі.
15В Каабі, в капищах, — дух рабства і покори.Співають рабству гімн церковні дзвони й хори,
Комментарии к книге «Рубаї», Омар Хайям
Всего 0 комментариев