2011 р.
КОНОТОПСЬКА ВІДЬМАЛегендаЗа полем, за лісом,Ой там, за горами,Де зорі гуляють всю ніч,Регочуть русалки патлаті з вітрамиІ хлопців заманюють в ніч.Заманюють вереском ніжним-ніжнісіньким,Що аж за душу бере,Стан який, лишенько! Рученьки, грудоньки…Глянеш, аж серце гуде!Підеш за ними без всякого роздуму/Боже, ти грішних прости!/,Бо хто ж з добрим серцем та ще йсвітлим розумомБуде втікать від краси?Підеш за ними, зовсім не вагаючись,В пекло в болото чи січ.І знову десь чути оте завивання,Що хлопців заманює в ніч.Проходили люди в ту ніч під гороюІ втомлені сіли спочить,Аж чують, як в горах хтось помічі просить,Прийшли – аж там хлопець ледь теплий лежить.Говорять, що в нього русалка влюбиласьУ місячно-зоряну ніч,А потім у гори його заманилаІ з ним там лишилась на ніч.І стільки вона його там лоскотала,Аж поки він міг реготіть,А ранком у гори юнак перебрався,І скалами став володіть.Ось, чуєте, в горах, як хтось завиває,Мов пугач, що в нашім селі,То душу витрушує з хлопця русалка,Усівшись на чорній скалі.Любов же живуча, як музика Глінки,І слухають зорі її,Русалки ж сидять, обхопивши колінки,Й регочуть у далі нічні.Четверта поетична книжка В.О. Кудрицького. До нової збірки "Квітка кохання" автор включив вірші написані українською і російською мовами в різні роки. Видання розраховано на широке коло читачів.
ВІД АВТОРА
Комментарии к книге «Квітка кохання», Валентин Александрович Кудрицкий
Всего 0 комментариев