Валерій Семиволос, вільний журналіст, село Губарівка, Харківська область, Товариство «Малого Кола»
Четвер, 30 грудня 2010, 16:54
Якось один із читачів, коментуючи мій матеріал «Влада плюс люмпенізація всієї країни?», зауважив, що я роблю висновки на дещо застарілих уявленнях про явище люмпенства і не враховую дотичний до України феномен так званого Homo Sovieticus. І порадив мені ознайомитись із деякими сучасними дослідженнями з цього приводу.
Я ознайомився. І зрозумів, що дійсно, викладене стосовно люмпена та люмпенізації у згаданій статті переважно ґрунтується на класичному, європейському уявленні про цей типаж та процеси пов’язані із ним.
А тим часом, на відміну від інших Європ, на теренах колишнього Совдепа з’явився новий тип людини! Лаври ж першовідкривача цього типу належать відомому російському соціологу, на жаль вже покійному, професору Володимиру Герчикову. Але спочатку життєва байка.
Декілька років тому одна відома російська компанія придбала низку сільгосппідприємств, але радість від купівлі її керівництво засмучувала низька продуктивність праці робітників.
Нові господарі вирішили, що людей недостатньо стимулюють, і потрібно усього лише підвищити зарплатню. Але для початку менеджери холдингу порівняли ефективність праці усіх своїх «колгоспів» і виявили дивний факт. Серед лідерів із виробництва праці опинилось підприємство, котре функціонувало на найстарішій та зношеній техніці.
Секрет цього феномену виявився простим як двері. Задля стимуляції свого персоналу директор підприємства кожного місяця розміщав на сараї поруч із майстернею зарплатну відомість.
До цього папірця періодично заглядали дружини працівників, і якщо «звитяги» чоловіків були скромнішими, ніж у колег, то незадоволені слабші половинки влаштовували сильнішим прочухану.
Таким чином метикуватий директор впливав не на бажання заробити (мотив досягнення), а на страх виявитись гіршим за інших, тобто мотив уникання.
Звичайно, застосована метода примітивна, але з точки зору управління мотивацією вона виявилась ефективною і навіть проривною.
Комментарии к книге «І люмпен в тій країні править балом…», Валерій Семиволос
Всего 0 комментариев