1941 рік. Фашистська Угорщина, союзник Гітлера, оголошує війну Сполученим Штатам Америки. У кабінеті президента Рузвельта мав відбутися приблизно такий діалог:
Посол Угорщини: Шановний пане Президенте, з великою прикрістю мушу Вам повідомити, що сьогодні Угорщина оголошує війну Сполученим Штатам.
Рузвельт: Угорщина? А що це за країна?
Посол Угорщини: Це королівство, пане Президенте.
Рузвельт: Королівство? А хто там король?
Посол Угорщини: У нас немає короля, пане Президенте.
Рузвельт: А хто ж тоді там править?
Посол Угорщини: Адмірал Мікловш Горті.
Рузвельт: Адмірал? Що ж, нас буде атакувати ще один флот!
Посол Угорщини: На жаль, ні, пане Президенте, Угорщина не має виходу до моря, а тому не має і флоту.
Рузвельт: То в чому річ? Може Ви маєте до нас якісь територіальні претензії?
Посол Угорщини: Ні, пане Президенте, Угорщина не зазіхає на територію США. Ми маємо територіальні претензії до Румунії.
Рузвельт: Отже, Ви ведете війну також з Румунією?
Посол Угорщини: Ні, пане президенте, Румунія — це наш союзник…
Паприкаш із КадараКоли я був дитиною, в Угорщині мені найбільше подобалися запахи, які заносило із сусідніх квартир десь біля тринадцятої, у час обідньої трапези. Солодкий аромат тушкованих на смальці овочів, лечо, фаршированого перцю, картопляної запіканки — недорогої поживної їжі, після якої вже не зголоднієш до кінця дня. Ці страви подавали з білим свіжим хлібом, що м’яко вимощував шлунок. Я по-прустівськи пам’ятаю ці запахи з вулиць XIV району, де жили знайомі мого батька. Найкраще закарбувалися в пам’яті святкові обіди в пана Рейпи, що мешкав на Уйвідейк тейр
Комментарии к книге «Гуляш із турула», Кшиштоф Варга
Всего 0 комментариев