«Рейд у вічність»

Дякуємо за сприяння у підготовці цієї книги Володимиру Сідаку, Олександру Пшеннікову, Дмитру Ведєнєєву, Володимиру Говоруну, Сергію Кокіну, Миколі Назаренку та іншим працівникам ДА СБУ.

Окрема подяка Юрію БОРЦЮ

за сприяння у виданні книги

Щиро дякуємо

і науковому відділу Братства Вояків УПА,

а також

Вадиму ДОРОШЕНКУ

Присв'ячуємо козакам і старшинам Армії УНР,

які до кінця сповнили свій обов'язок перед Батьківщиною.

12 березня 1921 р. Головний Отаман військ УНР і начальник штабу Юрко Тютюнник видали наказ №1 "По Повстанським військам Української Народної Республіки", в якому закликали український народ "до останнього рішучого бою". В наказі стверджувалося, що коли підготовча праця закінчиться, "виданий буде наказ про повстання, де буде сказано, що й кому треба робить, а поки треба готуватися до бою і не робити "ні одного неорганізованого вибуху" [1].

Спочатку планувалося розпочати повстання травня, використавши для цього першотравневі демонстрації, які мали очолити організовані українські підпільники, потім час виступу був перенесений на червня, потім - на жнива 1921 року. Юрко Тютюнник намагався пришвидшити час всенародного виступу, але Петлюра - під тиском Польського генерального штабу, який вів подвійну гру, - відтягував прийняття рішення. Жнива, коли окупант брутально забирав у селянина набуток його річної праці, були чудовим часом для повстання. Обідраного до нитки селянина на повстання підняти було надзвичайно легко. Та Петлюра, залежний від волі своїх польських союзників, знову відклав дату початку повстання.

Більшовики ж перейшли у наступ: влітку 1921 року багато повстанських загонів були розбиті, розкрита була й не одна підпільна організація, у липні 1921 року зазнав тяжких втрат і Холодний Яр, болючих ударів зазнали повстанці Поділля та інших країв України. Капітулював начальник Другої (Північної) групи Мордалевич, повірили в так звану амністію десятки отаманів, десятки загинули у боях… А Повстансько-партизанський штаб закликав готуватися до боротьби і не піднімати "дрібних повстань".

Заклики не піднімати "дрібних повстань" фактично стали закликом не піднімати повстань взагалі, тобто стали в пригоді окупантам.

Тим часом минув вересень. Відсвяткували вже й Покрову… Наближався листопад.