«Легенда про щастя (на украинском языке)»

БЕРЕЖНОЙ ВАСИЛЬ ПАВЛОВИЧ

Легенда про щастя

Цей невеликий пакет остаточно порушив i без того хистку рiвновагу в сiм'ї досить молодого i не досить вiдомого вченого Миколи Покопаного. Починався курортний сезон, i його дружина (вiн її охрестив Гросбухом) домагалася поїздки в Сочi, а Микола щось бубонiв про село. Його, бач, приваблювала тиша, робота на городi й iншi зовсiм не курортнi речi. Дружина уже передчувала: ще один енергiйний наступ - i вiн погодиться. Але саме тут принесли оцей злощасний пакет. Розiрвавши конверт i висипавши на стiл фотографiї, Микола вигукнув:

- Нiкуди не їду! Все! Вирiшено!..

Гросбух остаточно збагнула, що Сочi вiддалилися в безвiсть. Все ж не втрималась:

- Як то не поїдеш?

- А отак! Працюватиму.

- Егоїст! Не зазнала я з тобою щастя i на макове зерно...

- Любий мiй Гросбух, - промовив Микола, розглядаючи фотографiї, - ти хiба уявляєш, що таке щастя?

- Он у Пазуренкiв машина, дача, щолiта їдуть до моря...

- Та їм за тiєю дачею i вгору нiколи глянути.

- Не журися, Пазуренчиха i одягається по модi, i в Болгарiю вiдпочивати їздила...

Микола глибоко зiтхнув:

- Ех, не тямиш ти, що воно таке, щастя, зовсiм не тямиш. Для мене ось розшифрувати оцi письмена - найсолодше щастя!

- Знову щось шумерське?

- Нi, здається, ще давнiше. - Микола водив лупою над фотографiєю. - Оцi глинянi таблички знайдено в одному похованнi, на яке випадково наткнулися геологи в Афганiстанi. У передгiр'ї...

Гросбух закопилила губу i, вважаючи себе глибоко ображеною, пiшла з кiмнати. Микола лишився наодинцi зi своїми унiкальними фотодокументами. За хвилину вiн уже забув i сутичку з дружиною, i все на свiтi.

...Тiльки перед Новим роком, коли Київ забiлiв пiд снiгом, Микола нарештi мав чернетку твору, накресленого чотири тисячi рокiв тому на сирiй глинi. В нiй було ще чимало незрозумiлих мiсць, але основа все ж проявилася. Працював до самозабуття, занедбав сон i їжу, а на одяг звертав увагу лише тодi, коли вирушав до Ленiнграда, щоб спiвставити свої фотокопiї з деякими шумерськими табличками, якi зберiгаються в Ермiтажi.