«Пам'ятник прадiдам (на украинском языке)»

Сафронов Юрий Павлович

Пам'ятник прадiдам

Велетенське мiсто тягнеться аж до самого обрiю. Близькi будiвлi видно чiтко. Котрi далi, здаються зовсiм маленькими i поступово зливаються в бiлуватiй iмлi. Над будiвлями височать димарi заводiв з султанами бiлого диму. В заводських корпусах працюють тисячi верстатiв. Метал, вугiлля, нафта, деревина перетворюються тут на срiблястi лiтаки, красивi автомобiлi, полiрованi меблi, добротнi тканини й кумеднi iграшки.

**

*

безперервно крутяться колеса.. Колеса залiзничних вагонiв, що вистукують на стрiлках колiй, колеса автомобiлiв, колеса верстатiв, колеса лiтакiв. Колеса, колеса, колеса... Життя мчить уперед.

**

*

Ось старий сквер. Тiнистою алеєю неквапом проходять двоє - юнак i поруч нього дiвчина. Вони стиха розмовляють, побравшись за руки. Неподалiк їх видно дитячий майданчик, обгороджений зеленим рiвно пiдстриженим чагарником. На пiску граються дiти. В одного малюка великий смугастий м'яч. Вiн вiддає його матерi. Вона тихенько кидає м'яч назад. Але її син не зiгнув учасно рученят i не спiймав м'яча. Той покотився по алеї. Маля, непевно переставляючи ноги, бiжить за ним. Лякає голубiв, що бродили тут. Тi злiтають, лопочучи крильми. Малюк задоволений. Вiн голосно й дзвiнко регоче.

Юнак i дiвчина стежать за малюком, стиха перемовляючись мiж собою. Вiн щось шепоче їй на вухо. Вона знiяковiло гладить його по руцi i киває головою у вiдповiдь. В їхньому життi, певно, вивiшилось якесь дуже важливе питання. Обоє наближаються до телефонної будки i заходять у неї удвох. їм не тiсно. Вiн набирає якийсь номер.

**

*

Лабораторiя науково-дослiдного iнституту. Багато електронних приладiв. Вакуумнi насоси. Прозорi склянi ковпаки. Люди в бiлих халатах. Троє схилились над столом. Один iз них - лiтня людина, на вигляд професор, акуратно тримає пiнцетом ледве помiтний мiкроскопiчний предмет, до якого лаборанти припаюють тонкi дротики. Це якийсь чутливий елемент. Можливо, напiвпровiдник. Лiтнiй чоловiк розтискує пiнцет. Тепер мiкроскопiчний предмет висить у повiтрi на тонких дротиках. Включено прилади. У пробiрку наливають синьої рiдини. Пiдносять ближче до мiкроскопiчного предмета, i на екранi одного з приладiв свiтла лiнiя одразу ж вигинається горбом догори. У пробiрку налито червоної рiдини - свiтла лiнiя прогинається дугою вниз. Професор щось каже своїм асистентам. Вiн задоволений. Повторює дослiд кiлька разiв.