«Білий Ріг»

284

Описание

Іван Антонович Єфремов відомий широкому колу читачів як чудовий письменник, автор науково-фантастичних книг «Зоряні кораблі», «На краю Ойкумени» та багатьох інших творів. Але він не тільки письменник. І. А. Єфремов також чудовий учений. Хлопчик-сирота, вихованець червоноармійської частини в роки громадянської війни, курсант мореплавних курсів, штурман, лаборант-палеонтолог, учасник багатьох наукових експедицій, гірничий інженер, кандидат (без захисту дисертації), а згодом і доктор наук — такий життєвий шлях цієї невтомної, допитливої людини. Сповнений кипучої енергії і безперервних шукань у житті, І. А. Єфремов переносить усі риси і в свою письменницьку творчість. Його твори відзначаються сміливістю задуму і наукових припущень, влучністю спостережень і широтою узагальнень, глибоким знанням життя і любов’ю до нього, — безмежною любов’ю і до прекрасної природи і до чесних, скромних, мужніх людей. Вірою в людину, в її всеперемагаючу силу та розум пройняті науково-фантастичні та пригодницькі оповідання, вміщені в цій книжці — «Білий Ріг», «Останній марсель»,...



1 страница из 88
читать на одной стр.
Настроики
A

Фон текста:

  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Текст
  • Аа

    Roboto

  • Аа

    Garamond

  • Аа

    Fira Sans

  • Аа

    Times

стр.
Білий Ріг (fb2) - Білий Ріг (пер. Катерина Юречко) 827K скачать: (fb2) - (epub) - (mobi) - Иван Антонович Ефремов Іван ЄфремовБІЛИЙ РІГ Оповідання

©http://kompas.co.ua— україномовна пригодницька література

Переклад К. І. Юречко

Художнє оформлення та ілюстрації А. М. Іовлєва

БІЛИЙ РІГ

У блідому і пекучому небі повільно кружляв гриф. Без будь-яких зусиль ширяв він на величезній висоті, широко розкинувши нерухомі крила.

Усольцев із заздрістю стежив, як гриф то легко злітав угору, майже зникаючи в сліпучій жаркій синяві, то опускався вниз одразу на сотні метрів.

Усольцев згадав, що грифи надзвичайно зіркі. Зараз, мабуть, гриф видивляється, чи немає де падла. Усольцева пройняв мимовільний внутрішній дрож: смертна туга, яку він пережив, ще не зникла. Розум заспокоївся, але кожен м’яз, кожен нерв сліпо пам’ятав пережиту небезпеку, здригаючись од страху. Так, цей гриф міг би вже сидіти на його трупі, розриваючи гачкуватим дзьобом знівечене, розбите тіло.

Долина, засипана уламками голих скель, що руйнувалися від часу, була розпечена, мов піч. Ні води, ні деревця, ні трави — тільки камінь, дрібний і гострий внизу, нависаючий похмурим громаддям угорі. Розтріскані скелі нещадно палить сонце…

Усольцев підвівся з каменя, на якому сидів, і, відчуваючи неприємну слабість у колінах, пішов по щебеню, що скреготів у нього під ногами. Поблизу, в затінку під виступаючою скелею, стояв кінь. Рудий кашгарський іноходець нашорошив вуха, вітаючи господаря тихим і коротким іржанням. Усольцев попустив повід, ласкаво поплескав коня по шиї і скочив у сідло.

Незабаром перед ним відкрилася долина; іноходець вийшов на простір. Рівний уступ передгір’я завширшки кілька кілометрів круто опускався в безмежний степ, оповитий серпанком куряви і клуботливими струменями нагрітого повітря. Там, далеко, за жовто-сірою смугою горизонту, лежала долина річки Ілі. Велика бистра річка несла з Китаю свою кофейну воду в заростях колючої джидди і квітучих ірисів. Тут, у цьому степовому царстві спокою, не було води. Вітер, сухий і гарячий, шелестів тонкими стеблами чию.

Комментарии к книге «Білий Ріг», Иван Антонович Ефремов

Всего 0 комментариев

Комментариев к этой книге пока нет, будьте первым!

РЕКОМЕНДУЕМ К ПРОЧТЕНИЮ

Популярные и начинающие авторы, крупнейшие и нишевые издательства