— Отже, якщо реалізувати цю функцію в роботі…
— Товаришу Андрос, а він лається! — почулося в динаміку переговорного пристрою. Прошелестів удар, схожий на ляпас, і відразу ж долинув вигук: — Миколо Олександровичу, він ще й б’ється! Я вимкну лазери…
— З ким поведешся… — почав було жартівливо вчений і враз спохопився, розгублено поглянув на журналіста: — Як це б’ється? Наш гомо сапіенс б’ється?
Навіть не вибачившись, Андрос кинувся в лабораторію, а слідом за ним, ухопивши диктофон, побіг і журналіст.
— Ось що означає психологічна настроєність: як може битися звичайне зображення? — буркотів учений.
Коли вони квапливо ввійшли в лабораторію, журналіст побачив молодого симпатичного хлопця, який завмер посеред величезної, заставленої апаратурою і приладами кімнати. Поруч стояв, тручи щоку, другий хлопець. Вираз обличчя першого молодика здавався байдужим і навіть флегматичним. Хлопець дивився у вікно і не звертав на них ніякісінької уваги. Андрос підійшов до нього і уважно оглянув з усіх боків.
— Даниленко, — звернувся він до другого. — Може, вам тільки здалося?
— А оцей знак від ляпаса — теж здалося? — зітхнув той і одійшов від апаратури.
— Прошу любити й шанувати — наш ДУДІН, — кивнув учений на першого хлопця.
Журналіст дивився і не йняв віри: невже перед ним просте зображення — воно рухалося, підморгувало, зітхало.
— Триста шістдесят п’ять помножити на сто сімдесят три? — запитав Андрос.
— Шістдесят три тисячі сто сорок п’ять, — відповіла комп’ютерна система.
— Навіщо ця перевірка? — нерозуміюче спитав журналіст.
— Тестова команда. Вона визначає правильність функціонування логіки. — Вчений різко приклав долоню до живота робота й вигукнув: — Пече! Ось і ефект, який відчув Даниленко. Цілком може створитися враження, що об’єкт б’ється.
— Я не бився, — переступаючи з ноги на ногу, проказало зображення. — І чому це я об’єкт? Та й навіщо мені давати йому ляпаса?
— Звідки ти знаєш, що це був ляпас? Даниленко сказав, що ти б’єшся/ Задзвонив телефон, і Андрос підійшов до апарата.
Комментарии к книге «Дисертаційний прорахунок», Николай Иванович Головин
Всего 0 комментариев